Хвала та вдячність

Загальні Молитви

Уся хвала, о мій Боже, — Тобі, Хто є Джерелом усієї слави й величі, могуття й честі, верховенства й володарства, піднесеності й милосердя, благоговіння й сили. Кого волієш, спонукаєш Ти наблизитись до Найвеличнішого Океану, а кому бажаєш, даруєш Ти честь визнати Найдревніше Ім’я Твоє. З-поміж усіх, хто є на небесах і на землі, ніхто не може протистояти учи́ну верховної Волі Твоєї. Споконвіку панував Ти над усім творінням, і продовжиш Ти вічно вершити владарювання Своє над усім сущим. Немає іншого Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Найпіднесенішого, Всевладного, Всемудрого.

Осяй, о Боже, обличчя слуг Своїх, аби могли вони споглядати Тебе, і очисть серця їхні, щоб могли вони обернутися до двору небесних милостей Твоїх і визнати Того, Хто є Виявом Тебе Самого та Вранішньою Зорею Сутності Твоєї. Воістину, Ти — Господь усіх світів. Немає Бога, крім Тебе, Необмеженого, Підкорювача всього.

Бахаулла

В Ім’я Бога, Всевишнього!

Звеличений та уславлений Ти, Господи, Боже Всеможний! Ти — Той, перед Чиєю мудрістю мудрець зазнає́ невдачі й поразки, перед Чиїм знанням учений засвідчує своє неуцтво, перед Чиїм могуттям силач безси́ліє, перед Чиїм багатством багатій визнає свою вбогість, перед Чиїм світлом просвітлений губиться в темряві, до обителі Чийого знання звертається сутність усякого розуміння та навколо святої святих Чиєї присутності обертаються душі всього роду людського.

То як же можу я співати й оповідати про Сутність Твою, якої не змогли осягнути мудрість мудреців і ученість учених — через те, що жодна людина не здатна ані оспівати те, чого не розуміє, ані розповісти про те, чого їй не досягти, у той час як споконвік залишаєшся Ти Недосяжним, Несповідимим! Хоча й безсилий я піднестися до небес слави Твоєї та ширяти у сферах знання Твого, я можу лише оповісти про знамення Твої, що свідчать про славетне творіння Твоє.

Присягаюся Славою Твоєю! О Коханий усіх сердець, Ти, Хто єдиний здатен угамувати муки тужіння за Тобою! Навіть якби всі мешканці раю та землі об’єдналися, аби уславити найменший із знаків Твоїх, у якому та через який явив Ти Себе, вони однаково не здужали би зробити цього, а наскільки важче піднести хвалу святому Слову Твоєму, творцю всіх знамень Твоїх!

Уся хвала та слава належать Тобі, про Кого все суще засвідчило, що Ти — єдиний і немає іншого Бога, крім Тебе, — Того, Хто споконвіку не мав рівних чи подібних Собі та Хто на віки вічні залишиться таким. Усі царі — лише слуги Твої, а всі істоти, видимі чи невидимі, — ніщо перед Тобою. Немає іншого Бога, крім Тебе, Милостивого, Владного, Всевишнього.

Бахаулла

Нехай звеличене буде ім’я Твоє, о Господи мій Боже! Ти Той, Кому поклоняється все суще та Хто не поклоняється нікому, Хто є Господом усього сущого й не підкоряється нікому, Хто розуміє все суще та ніким не знаний. Забажав Ти, щоб люди дізналися про Тебе. Тож словом із вуст Своїх привів Ти творіння до буття й виліпив всесвіт. Немає жодного іншого Бога, крім Тебе, Творителя, Творця, Всемогутнього, Можновладного.

Я благаю Тебе — тим самим словом, що засяяло над обрієм волі Твоєї: дай мені змогу досхочу напитися живодайних вод, якими воскресив Ти серця обранців Своїх та оживив душі тих, хто любить Тебе, аби міг я, повсякчас і за будь-яких умов, цілком обертатися обличчям до Тебе.

Ти — Бог сили, слави та щедрості. Немає Бога, крім Тебе, Верховного Правителя, Всеславного, Всевідущого.

Бахаулла

Слався ж Ти, о Господи мій Боже! Я віддаю Тобі дяку за те, що дав Ти мені змогу визнати Того, Хто є виявом Тебе Самого, і за те, що відмежував мене від ворогів Своїх і ясно розкрив перед очима моїми злодіяння їхні та нечестиві вчинки в дні Твої, і за те, що позбавив мене прихильності до них і сподобив мене цілком обернутися до благодаті Твоєї та щедрих милостей Твоїх. Я приношу Тобі дяку також за низпослання мені з хмар волі Твоєї того, що такою мірою очистило мене від натяків невірних і наклепів відступників, що я міцно прикипів серцем до Тебе та врятувався від тих, хто відвернувся від світла лику Твого. І знову я дякую Тобі за надані мені сили бути непохитним у любові до Тебе, і виголошувати хвалу Тобі, і підносити чесноти Твої, і ще за те, що дав Ти мені напитися з чаші милості Своєї, яка перевершила все суще — видиме й невидиме.

Ти — Всемогутній, Найпіднесеніший, Всеславний, Той, Хто любить усе.

Бахаулла

Хвала Тобі, о Господи мій Боже! Щоразу, як намагаюсь я згадати Тебе, перешкоджають мені піднесеність положення Твого та всепереможна велич могуття Твого. Якби підносив я хвалу Тобі по всьому простору володіння Твого й упродовж усього панування Твого, відкрив би я для себе, що хвала моя Тобі годиться лише для таких, як я, що самі є створіннями Твоїми й були покликані до життя силою веління Твого та створені могуттям волі Твоєї. І в будь-який час, коли перо моє приписує славу якомусь із імен Твоїх, здається мені, що чую я голос тужіння його через віддаленість від Тебе, і впізнаю плач його через роз’єднання із Сутністю Твоєю. Я засвідчую, що все інше, крім Тебе, є лише творінням Твоїм, яке тримаєш Ти в заглибині долоні Своєї. Те, що приймаєш Ти діяння чи хвалу від створінь Своїх, — лише свідчення чудес милості Твоєї та щедрих благодіянь і вияв великодушності Твоєї та промислу.

Я благаю Тебе, о мій Господи, Найвеличнішим Іменем Твоїм, яким відокремив Ти світло від вогню та істину — від заперечення: низпошли мені й тим із любих мені, хто зі мною, благо цього світу й наступного. Тож наділи нас дивовижними дарами Своїми, що приховані від очей людських. Ти, воістину, Творитель усього створеного. Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Всеславного, Всевишнього.

Бахаулла

Уся велич і слава, о мій Боже, і вся влада, і світло, і пишнота, і сяєво належать Тобі. Ти наділяєш владою, кого волієш, і утримуєш її, від кого забажаєш. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто володіє всім, Найпіднесенішого. Ти — Той, Хто створює з нічого всесвіт і всіх, хто мешкає в ньому. Немає нічого гідного Тебе, опріч Тебе Самого, тоді як усі інші, крім Тебе, — наче вигнанці у святій присутності Твоїй та наче ніщо в порівнянні зі славою Власного Єства Твого.

Не годиться мені звеличувати чесноти Твої інакше, ніж звеличив Ти Себе у вагомій Книзі Своїй, де говориш Ти: «Жодному уявленню не вмістити Його, тоді ж як Він уміщає уявлення всього. Він — Проникливий, Той, Хто осягає все» (Коран 6:103). Слава Тобі, о мій Боже! Жоден розум чи жодне уявлення, якими гострими чи проникливими вони не були б, насправді ніколи не зможуть осягнути природи навіть найнезначнішого зі знаків Твоїх. Воістину, Ти — Бог; немає Бога, крім Тебе. Я свідчу, що Ти Сам по Собі — єдиний прояв якостей Своїх, що хвала будь-чия, крім Твоєї, ніколи не зможе досягти святого двору Твого, а якостей Твоїх ніколи не збагнути жодному, опріч Тебе Самого.

Слава Тобі! Ти вищий за опис будь-чий, крім Власного, адже це — поза межами людського розуміння — належно звеличити чесноти Твої чи осягнути найглибшу реальність Сутності Твоєї. Не личить Славі Твоїй, аби створіння Твої описували Тебе чи будь-хто, крім Тебе Самого, коли-небудь пізнав Тебе. Я пізнав Тебе, о мій Боже, тому що відкрив Ти мені Себе, адже, якби не явив Ти мені Себе, я не пізнав би Тебе. Я поклоняюся Тобі, оскільки покликав Ти мене до Себе, адже, якби не поклик Твій, не поклонявся би я Тобі.

Могуття Твоє мені за свідка, о мій Боже: те, що годиться Тобі, невимовно більш величне та піднесене, ніж те, чого будь-яка істота намагалася б досягти. Насправді ніщо не здатне будь-коли осягнути Тебе так, як гідно Тебе, і жодне підневільне створіння не може поклонятися Тобі так, як годиться поклонятися Тобі. Таким досконалим і всеохопним є доказ Твій, о мій Боже, що внутрішня сутність його виходить за межі опису будь-якої душі; і такими щедротними є виливи дарів Твоїх, що ніякою здібністю не оцінити належно неосяжних меж їхніх.

О мій Боже! О мій Володарю! Я покірно молю Тебе незліченними щедротами Твоїми та стовпами, що підтримують Твій престол слави: зглянься над цими смиренними людьми, які безсилі витримати неприємності цього скороминущого життя; наскільки ж менше здатні вони витримати кару в житті прийдешньому — кару Твою, визначену справедливістю Твоєю, викликану гнівом Твоїм, ту, що існуватиме вічно.

Я благаю Тебе Самим Тобою, о мій Боже, Господи мій та мій Володарю, заступитися за мене. Я втік від справедливості Твоєї до милосердя Твого. Заради прихистку шукаю я Тебе й тих, хто не відвернувся від стезі Твоєї, навіть на мить, — тих, заради кого створив Ти творіння на знак милості Своєї та щедрості.

Баб