Близкість до Бога | Офіційний сайт бахаї України

Загальні Молитви

Близькість до Бога

Слава Тобі, о мій Боже! Ти чуєш, як ті, хто палко любить Тебе, тужать через розлуку з Тобою й ті, хто визнав Тебе, ридають, адже віддалені від присутності Твоєї. О мій Господи, відчини назовні перед обличчями їхніми браму милості Своєї, аби могли вони ввійти до неї з дозволу Твого та згідно з волею Твоєю, і стати перед престолом величі Твоєї, і почути слова мови Твоєї, й осяятися блиском світла лику Твого.

Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Ніхто не здатен усто́яти перед силою верховного могуття Твого. Одвіку був Ти єдиним, ніхто не міг зрівнятися з Тобою, і навіки залишатимешся Ти вищим за будь-яку думку чи будь-який опис Тебе. Тож змилуйся над слугами Своїми — благодаттю Своєю та щедрістю — і не утримуй їх від берегів океану близькості до Тебе. Якщо залишиш Ти їх, хто ж допоможе їм? І якщо віддалиш Ти їх від Себе, хто ж виявлятиме ласку до них? Немає в них іншого Господа, крім Тебе, немає нікого, кому поклонятися, опріч саме Тебе. Будь же до них великодушним —щедрою милістю Своєю.

Ти, істинно, Той, Хто вічно прощає, Найспівчутливіший.

Бахаулла

Воістину, я — слуга Твій, о мій Боже, убогий Твій, і Твій прохач, і нещасне створіння Твоє. Я прийшов до брами Твоєї в пошуках прихистку Твого. Ніде не знайшов я вдоволення, крім як у любові до Тебе, ані втіхи, крім як у згадуванні Тебе, ані наснаги, крім як у покорі Тобі, ані радості, крім як у близькості до Тебе, ані спокою, крім як у возз’єднанні з Тобою, незважаючи на те, що усвідомлюю я: усі створіння відмежовані від піднесеного Єства Твого та все творіння позбавлене доступу до найглибшої Сутності Твоєї. Щоразу, коли намагаюся наблизитись до Тебе, не бачу я в собі нічого, крім знаків милості Твоєї, і не зрю нічого у своєму єстві, крім виявів ніжної турботи Твоєї. Як може той, хто є лише створінням Твоїм, шукати возз’єднання з Тобою та досягти присутності Твоєї, коли ніщо зі створеного повік не зможе приєднатися до Тебе й ніхто не спроможний осягнути Тебе? Як може смиренний слуга визнати Тебе й піднести Тобі хвалу, незважаючи на те, що визначив Ти для нього прояви панування Свого та пречудові свідчення верховної влади Своєї? Тож кожне створіння засвідчує, що не допущене до святилища присутності Твоєї через обмеження, накладені на внутрішню сутність його. Однак, беззаперечно, вплив привабності Твоєї був одвічно властивий сутностям витворів Твоїх, хоча те, що годиться освяченому двору провиді́ння Твого, піднесене вище меж досяжності всього творіння. Це свідчить, о мій Боже, про повне безсилля моє уславити Тебе та виявляє цілковиту неспроможність мою висловити вдячність Тобі, навіть більше — досягти визнання божественної єдності Твоєї чи спромогтися сягнути явних знаків хвали Тобі, святості Твоєї та слави. Ні, присягаюся могуттям Твоїм, не жадаю я нічого, крім Тебе Самого, і не шукаю нікого, опріч Тебе.

Баб

О мій Боже! Немає нікого, крім Тебе, аби вгамувати біль душі моєї, і Ти —найвище прагнення моє, о мій Боже. Серце моє не поєднане ні з ким, крім Тебе й тих, кого любиш Ти. Я врочисто проголошую, що і життя моє, і моя смерть — заради Тебе. Воістину, Ти — незрівнянний та не маєш нікого за товариша.

О мій Господи! Я благаю Тебе простити мене за те, що закрився я від Тебе. Славою Твоєю та величчю присягаюся, не зміг я гідно визнати Тебе та вшанувати Тебе, тоді як Ти сповістив мене про Самого Себе й покликав мене згадувати Тебе, як це годиться положенню Твоєму. Нестерпний біль спіткав би мене, о мій Господи, якби поставився Ти до мене, зваживши на просту́пки мої та про́гріхи. Не знаю я жодного помічника, крім Тебе. Не маю я жодного прихистку, до якого міг би полинути по порятунок, опріч Тебе. Жодне зі створінь Твоїх не наважиться клопотати перед Тобою Самим без дозволу Твого. Міцно тримаюсь я любові Твоєї край двору Твого та, згідно з велінням Твоїм, ревно молюся Тобі, як це годиться славі Твоїй. Я благаю Тебе почути заклик мій, як Ти й обіцяв мені. Воістину, Ти — Бог; немає Бога, крім Тебе. Самостійний та самодостатній, Ти є незалежним від усіх створінь. Ні відданість тих, хто любить Тебе, не може принести користі Тобі, ані злодіяння невірних не можуть зашкодити Тобі. Воістину, Ти — мій Бог, Той, Хто ніколи не зрадить обітниці Своєї.

О мій Боже! Я покірно молю Тебе свідченнями прихильності Твоєї: дозволь мені наблизитись до піднесених висот святої присутності Твоєї та захисти мене, щоб не схилився я до підступних натяків на будь-що інше, крім Тебе. Спрямуй кроки мої, о мій Боже, до прийнятного й любого Тобі. Закрий мене — могуттям Своїм — від шаленства люті Твоєї та кари й утримай мене від вступу до осель, небажаних для Тебе.

Баб

О Боже, мій Боже, мій Коханий, Жадання серця мого!

Баб

О Господи, мій Боже та Прихисток мій у моїй біді! Мій Щит і Захист мій у моїх скорботах! Мій Притулок і Пристановище в час скрути, а в моїй самотності — Супутник мій! У моєму горі — моя Розрада, а в моїй самоті — сповнений любові Товариш! Той, Хто усуває муки страждань моїх і Той, Хто дарує прощення за гріхи мої!

Я цілковито обертаюсь до Тебе, палко благаючи Тебе всім серцем своїм, розумом своїм і язиком, захистити мене від усього, що йде всупереч волі Твоїй у цей цикл — цикл божественної єдності Твоєї, — й очистити мене від усякої нечистоти́, що заважатиме мені шукати — бездоганно чистим і незаплямленим — затінку дерева милості Твоєї.

Змилуйся, О Господи, над слабкими, зціли хворих і втамуй нестерпну спрагу.

Звесели серце, у якому жевріє вогонь любові Твоєї, і роздмухай його полум’ям небесної любові Своєї та духа.

Укрий скинії божественної єдності покровом святості й увінчай чоло моє короною прихильності Своєї.

Осяй обличчя моє блиском небесного світила щедрості Своєї та милостиво допоможи мені прислужитися край святого порога Твого.

Дай серцю моєму наповнитись по вінця любов’ю до створінь Твоїх і дозволь, аби міг я стати знаком милості Твоєї, символом милосердя Твого, тим, хто сприяє злагоді серед любих Тобі, бути відданим Тобі, словами споминати Тебе й забути про себе, але вічно пам’ятати про те, що Твоє.

О Боже, мій Боже! Не полишай мене ніжних вітерців прощення Твого та милосердя й не позбавляй мене джерел допомоги Твоєї та прихильності.

Під покровом Твоїх крил захисту дозволь мені укритися й поглянь на мене зором всезахисного ока Свого.

Звільни язик мій, аби проголошувати ім’я Твоє серед народу Твого, щоб міг голос мій гучно лунати на великих зібраннях і щоб із вуст моїх міг линути потік хвали Тобі.

Ти, воістину, Милостивий, Могутній, Всеможний.

Абдул-Баха

Він — Співчутливий, Всещедрий! О Боже, мій Боже! Бачиш Ти мене, знаєш Ти мене; Ти — Прихисток мій і Пристановище моє. Нікого не шукаю я та не шукатиму, крім Тебе; жодним шляхом не йду та не йтиму, крім як шляхом любові Твоєї. Похмурої ночі відчаю око моє повертається — в очікуванні та сповнене надії — у бік світанку безмежної прихильності Твоєї, і в час ранкової зорі засмучена душа моя відроджується й отримує силу в згадуванні краси Твоєї й досконалості. Той, кому допомагає милість благодаті Твоєї, — най би він був лише краплиною — стане безмежним океаном, і найдрібніший атом, якому допомагає вияв ніжної турботи Твоєї, сяятиме, наче яскрава зірка.

Укрий захистом Своїм, о Ти, Духу чистоти, Ти, Хто є Всещедрим Хлібодаром, цього зачарованого й охопленого полум’ям слугу Свого. Допоможи йому — у цьому світі буття — залишатися непохитним і твердим у любові до Тебе та дозволь, аби цей птах зі зламаним крилом досяг укриття й прихистку в божественному гнізді Твоєму на небесному дереві.

Абдул-Баха