Діяльність бахаї у сфері соціально-економічного розвитку спрямована на сприяння добробуту людей з усіх верств суспільства незалежно від їх вірувань і походження та являє собою зусилля громади бахаї зі здійснення ефективних соціальних змін.

Соціальні дії варіюються від неформальних зусиль, яких докладають окремі люди або невеликі групи друзів, до програм соціально-економічного розвитку, що вирізняються високим рівнем складності. Незалежно від розмаху й масштабу, усі види соціальних дій спрямовані на те, щоб застосувати вчення й принципи Віри для покращення соціального та економічного життя населення, яким би скромним не було це покращення.

З огляду на принципи Віри бахаї, будь-які соціальні дії мають бути спрямовані на поліпшення того чи іншого аспекту життя населення й не можуть просто зосереджуватися на наданні товарів і послуг…

Соціальні дії базуються на принципі загальної участі. Цивілізація, гідна людства, яке пройшло ранні етапи соціальної еволюції та вступило у вік зрілості, не сформується завдяки зусиллям, яких докладає лише окрема група країн або навіть мережа національних і міжнародних агентств. Кожен член людської сім’ї має не лише право отримувати користь від матеріального й духовного процвітання цивілізації, але й обов’язок робити свій внесок в її створення. Це завдання має взяти на себе людство.

З огляду на принципи Віри бахаї, будь-які соціальні дії мають бути спрямовані на поліпшення того чи іншого аспекту життя населення й не можуть просто зосереджуватися на наданні товарів і послуг. Підхід до розвитку, який домінує у світі сьогодні, часто супроводжується поблажливим ставленням і використовує методи, що позбавляють сил і впевненості тих, хто має бути поборником змін. Визначення й досягнення конкретних цілей з покращення умов неможливі без розвитку здібностей учасників. Коли на розвиток дивляться з точки зору участі дедалі більшої кількості людей, тоді поняття плекання здібностей набуває особливої значущості. Безсумнівно, воно стосується не лише окремої людини, рівною мірою його можна застосувати й до громадських інститутів і суспільства загалом. Розвиток здібностей кожного із цих поборників відбувається не ізольовано, він нерозривно пов’язаний з прогресом інших.

Вибираючи сферу співробітництва, бахаї керуються принципами, закріпленими в Ученні: способи мають чітко відповідати кінцевій меті, шляхетні цілі не можуть бути досягнуті негідними способами. А надто неможливо встановити міцне єднання способами, які передбачають суперництво або спричиняють конфлікти. Незважаючи на обмеження, які накладає відданість цьому принципу, община бахаї ніколи не зазнавала нестачі можливостей співробітництва, адже багато людей у світі сьогодні ревно працюють у напрямі тих самих цілей. У зв’язку із цим бахаї також піклуються про те, щоб не порушувати певних меж з колегами та партнерами. Вони не сприймають спільні заходи як можливість нав’язати релігійні переконання. Утім, бахаї пропонують своїм співробітникам ті уроки, які вони засвоїли через власний досвід і які щиро готові включити у свої зусилля з розбудови громади.

Енергійно займаючись діяльністю з покращення свого безпосереднього оточення, бахаї відчувають себе учасниками процесу розвитку, глобального за своїми масштабами та впливом.