Обов’язкові молитви

«Ці щоденні обов’язкові молитви є трьома за кількістю… Віруючий цілком вільний обрати одну із цих трьох молитв, однак зобов’язаний промовити її у відповідності до особливих вимог, які її супроводжують».

— із листа, написаного від імені Шоґі Ефенді

«Під «ранком», «днем» та «вечором», що згадуються в зв’язку з Обов’язковими Молитвами, маються на увазі відповідні проміжки часу між світанком та полуднем, між полуднем та заходом сонця, та між заходом сонця та двома годинами після заходу».

— Оглав та збірка законів Кітаб-і-Акдас, с.36

Коротка обов’язкова молитва

Промовляеться вдень, від полудня до заходу сонця

Я засвідчую, о мій Боже, що Ти створив мене, щоб пізнати Тебе й поклонятися Тобі. Я свідчу в цю хвилину про своє безсилля і Твою могутність, про свою вбогість і Твоє багатство.

Немає іншого Бога, крім Тебе, – Допомоги в небезпеці, Самосущого.

Бахаулла

Середня обов’язкова молитва

Має промовлятися щодня зранку, вдень та вночі

Хто хоче помолитися, нехай умиє руки, а поки миє, нехай промовляє:

Зміцни мою руку, о мій Боже, аби тримала вона Твою Книгу з такою непохитністю, щоб воїнства світу не мали влади над нею. Тож убережи її від того, аби вона не торкалася того, що їй не належить. Ти, воістину, Всемогутній, Можновладний.

А вмиваючи обличчя, нехай скаже:

Я обернув обличчя своє до Тебе, о мій Господи! Осяй його світлом лику Твого. Захисти його від обернення до будь-кого, крім Тебе.

Тоді нехай стане та, обернувшись у бік Кібли (Місце Обожнення, тобто Бахджі, Акка), скаже:

Бог свідчить, що немає іншого Бога, крім Нього. Йому належать царства Одкровення та творіння. Він, істинно, явив Того, Хто є Вранішньою Зорею Одкровення, Хто говорив на горі Синай, через Кого осяявся Найвищий Обрій, а Дерево Лот, за яке немає проходу, заговорило й через Кого всім, хто на небесах і на землі, проголошено поклик: «Ось прийшов Той, Хто володіє всім. Земля і небеса, слава і влада належать Богу, Господу всіх людей і Володарю Престолу вишнього та землі до́лішньої!»

Потім нехай вклониться, спираючись долонями на коліна, і скаже:

Піднесений Ти вище від моєї хвали та хвали всіх, хто поруч зі мною, вище від мого опису й опису всіх, хто на небесах, і всіх, хто на землі!

Після цього, стоячи з піднятими до обличчя долонями, нехай скаже:

Не розчаруй, о мій Боже, того, хто в благанні вхопився пальцями за край Твого милосердя та Твоєї благодаті, о Ти, Хто – з тих, що виявляють милосердя, – Наймилосердніший!

Тепер нехай сяде та скаже:

Я свідчу про Твою єдність і Твою єдиність, і що Ти є Бог, і що немає іншого Бога, опріч Тебе. Ти, воістину, явив Свою Справу, виконав Свій Завіт і широко відчинив двері Своєї благодаті для всіх, хто мешкає на небесах і на землі. Благословення і мир, вітання і слава спочивають на Твоїх любих, кого зміни й випадковості світу не утримали від обернення до Тебе та хто віддав усе своє, сподіваючись отримати те, що є Твоїм. Ти, істинно, Той, Хто незмінно прощає, Всещедрий.

(Якщо хтось вирішить замість довгого вірша промовити такі слова: «Бог засвідчує, що немає іншого Бога, крім Нього, – Допомоги в Небезпеці, Самосущого» – цього буде достатньо. Так само достатньо буде, якщо в положенні сидячи він вирішить промовити такі слова: «Я свідчу про Твою єдність і Твою єдиність, і що Ти є Бог, і що немає іншого Бога, опріч Тебе».)

Бахаулла

Довга обов’язкова молитва

Має промовлятися один раз на добу

Хто бажає промовити цю молитву, нехай стане й обернеться до Бога, а стоячи на своєму місці, нехай погляне праворуч і ліворуч, немов очікуючи милості свого Господа – Наймилосерднішого, Співчутливого. А тоді нехай виголосить:

О Ти, Хто є Господом усіх імен і Сотворителем небес! Я благаю Тебе тими, Хто є Вранішніми Зорями Твоєї невидимої Сутності – Всевишньої, Всеславної, перетворити мою молитву на вогонь, що спалить завіси, які заступили мене від Твоєї краси, і на світло, що приведе мене до океану Твоєї Присутності.

Тоді нехай піднесе руки в благанні до Бога – нехай буде Він благословенний і піднесений – і скаже:

О Ти, Жадання світу й Коханий народів! Ти бачиш, що я обертаюся до Тебе, і цілком позбавився прихильності до будь-кого, крім Тебе, і міцно тримаюся за Твою поворозку, рухом якої збурилося все творіння. Я – Твій слуга, о мій Господи, і син Твого слуги. Поглянь, як я стою, готовий виконувати волю Твою й бажання Твоє, і не прагну нічого іншого, крім як Твоєї прихильності. Я благаю Тебе Океаном Твоєї милості й Денним Світилом Твоєї благодаті чинити з Твоїм слугою так, як Ти волієш та як любо Тобі. Присягаюся Твоїм могуттям, що набагато вище за будь-які згадування та хвалу! Що б не було явлено Тобою, воно є жаданням мого серця та любо моїй душі. О Боже, мій Боже! Не зважай на мої сподівання та мої вчинки, ні, радше зважай на Свою волю, що охопила небеса й землю. Присягаюся Твоїм Найвеличнішим Іменем, о Ти, Господь усіх народів! Я бажав лише те, що бажав Ти, і люблю тільки те, що любиш Ти.

Нехай тоді стане на коліна та, схиливши чоло до землі, скаже:

Піднесений Ти вище за будь-чий опис Тебе, крім Твого Власного, і за розуміння Тебе будь-ким іншим, опріч як Самим Тобою.

Тоді нехай підведеться та скаже:

Зроби мою молитву, о мій Господи, водограєм життєдайних вод, якими я зможу жити, доки триває Твоє панування, і згадувати Тебе в кожному світі з Твоїх світів.

Нехай він знову піднесе руки в благанні та скаже:

О Ти, у розлуці з Ким розтанули серця й душі та вогнем Чиєї любові весь світ було запалено! Я благаю Тебе Іменем Твоїм, яким Ти підкорив усе творіння, не утримувати від мене того, що є Твоїм, о Ти, Хто панує над усіма людьми! Ти бачиш, о мій Господи, цього чужинця, що поспішає до своєї найпіднесенішої домівки під пологом Твоєї величі й у межах Твоєї милості, і цього грішника, який шукає океану Твого прощення, і цього смиренного, що шукає двору Твоєї слави, і цю бідну істоту, яка шукає добірну перлину Твого багатства. Твоєю є влада веліти, що забажаєш. Я свідчу, що Ти – Той, Кому належить підносити хвалу за Його учи́ни, і Кого належить слухатись у Його наказах, і Кому залишатись необмеженим у Своїх веліннях.

Тоді нехай піднесе руки й тричі повторить Найвеличніше Ім’я (Алла-у-Абха). А потім, спираючись долонями на коліна, хай вклониться перед Богом – нехай буде Він благословенний і піднесений – і скаже:

Ти бачиш, о мій Боже, як дух мій розбурхався в моїх кінцівках і членах у жаданні поклонятися Тобі та в прагненні згадувати Тебе й прославляти Тебе; як він засвідчує те, що засвідчив Язик Твого Повеління в царстві Твого речення та на небесах Твого знання. Я прагну в цьому стані, о мій Господи, просити в Тебе все, що є Твоїм, щоб міг я довести свою бідність та звеличити Твою щедрість і Твоє багатство й щоб міг я проголосити своє безсилля та явити Твою силу й Твоє могуття.

Тоді нехай підведеться, двічі піднесе руки в мольбі та скаже:

Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Всещедрого. Немає Бога, крім Тебе, Промислителя, споконвіку й довіку. О Боже, мій Боже! Твоє прощення сповнило мене сміливістю, і Твоя милість зміцнила мене, і Твій поклик пробудив мене, і Твоя благодать піднесла мене та привела до Тебе. А як ні, то хто я такий, щоб наважитися стати край брами міста Твоєї близькості або спрямувати своє обличчя в бік вогнів, що сяють з небес Твоєї волі? Ти бачиш, о мій Господи, це бідолашне створіння, що стукає у двері Твого милосердя, і цю недовговічну душу, яка прагне ріки́ вічного життя з рук Твоєї щедрості. Твоїм є панування в усі часи, о Ти, Хто є Господом усіх імен, а моїм – зречення й добровільне підкорення Твоїй волі, о Творцю небес!

Тоді нехай тричі піднесе руки та скаже:

Величнішим є Бог за будь-кого величного!

Нехай тоді стане на коліна та, схиливши чоло до землі, скаже:

Занадто піднесений Ти, щоб хвала наближених до Тебе здійнялась до небес Твоєї близькості або щоб птахи сердець відданих Тобі досягли ворітниці Твоєї брами. Я засвідчую, що Ти звеличений понад усі якості та святіший за всі імена. Немає Бога, крім Тебе, Найпіднесенішого, Всеславного.

Тоді нехай сяде та скаже:

Я засвідчую те, що засвідчило все творіння, і Сонм вишній, і мешканці найпіднесенішого Раю, а поза ними – сам Язик Пишноти із всеславного Обрію: Ти є Бог, немає Бога, крім Тебе, і Той, Хто був явлений, – це Прихована Таїна, Заповітний Символ, через Кого літери слова “Будь” були з’єднані та зв’язані разом. Я засвідчую, що саме Він є Тим, Чиє ім’я було визначене Пером Найвищого, і саме Він є Тим, Хто був згаданий у Книгах Бога, Господа Престолу вишнього та землі до́лішньої.

Тоді нехай стане прямо та скаже:

О Господи всього буття та Володарю всього видимого й невидимого! Ти відчуваєш мої сльози та зітхання, що йдуть від мене, і чуєш мій стогін, і моє голосіння, і тужіння мого серця. Присягаюся Твоїм могуттям! Мої провини стримують мене від наближення до Тебе, а мої гріхи утримують мене далеко від двору Твоєї святості. Твоя любов, о мій Господи, збагатила мене, розлука з Тобою знищила мене, а віддаленість від Тебе змучила мене. Я благаю Тебе – кроками Твоїми в цій пустелі та словами «Ось я. Ось я», що їх вимовили Твої Обранці в цій неосяжності, і подувами Твого Одкровення, і ніжними вітерцями Світанку Твого Явлення – дозволити мені споглядати Твою красу й триматися всього, що є у Твоїй Книзі.

Тоді нехай тричі повторить Найвеличніше Ім’я (Алла-у-Абха́), нахилиться, долонями спираючись на коліна, і скаже:

Хвала Тобі, о мій Боже, за те, що Ти допоміг мені згадати Тебе й уславити Тебе, і за те, що сповістив мене про Того, Хто є Вранішньою Зорею Твоїх знамень, і спонукав мене вклонитися перед Твоєю Владою, і впокоритися перед Твоєю Божественністю, і визнати те, що промовлено було Язиком Твоєї пишноти.

Тоді нехай стане прямо та скаже:

О Боже, мій Боже! Моя спина зігнута тягарем моїх гріхів, а моє недбальство зруйнувало мене. Щоразу, коли я замислююся над своїми грішними вчинками та Твоїм добросердям, серце тане в моїх грудях, а кров кипить у жилах. Присягаюся Твоєю Красою, о Ти, Жадання світу! Мені соромно підвести своє обличчя до Тебе, а мої жагливі руки бентежаться простягатися до небес Твоєї щедрості. Ти бачиш, о мій Боже, як мої сльози заважають мені згадувати Тебе й звеличувати Твої чесноти, о Ти, Господи Престолу вишнього та землі до́лішньої! Благаю Тебе знаками Царства Твого й таємницями Твого Панування чинити з любими Тобі так, як личить Твоїй щедрості, о Господи всього буття, і як подобає Твоїй милості, о Царю видимого й невидимого!

Тоді нехай тричі повторить Найвеличніше Ім’я (Алла-у-Абха́), стане на коліна, торкаючись чолом землі, і скаже:

Хвала Тобі, о наш Боже, що низпослав нам те, що привертає нас до Тебе та наділяє нас усім добрим, що дав Ти у Своїх Книгах і Писаннях. Захисти нас, молимо Тебе, о мій Господи, від безлічі марних фантазій і суєтних уявлень. Ти, істинно, Могутній, Всевідець.

Тоді нехай підведе голову, сяде та скаже:

Я засвідчую, о мій Боже, те, що засвідчили Твої Обранці, і визнаю те, що визнали мешканці найпіднесенішого Раю й ті, хто зібрався навколо Твого могутнього Престолу. Царства землі та небес – Твої, о Господи світів!

Бахаулла