Вибране з Писань Бахаулли
Лаух-і-Аґдас
(Пресвята Скрижаль)
Се Пресвята Скрижаль, надіслана зі святого царства тому, хто повернув лице своє до Предмета поклоніння всього світу, – Того, Хто спустився з небес вічності, оповитий безмежною славою.
В ім’я Господа, Володаря великої слави.
Се Послання від Нашої присутності тому, кого покрови імен не змогли відгородити від Бога, Творця землі й небес, аби втішилися очі його у дні його Господа, Помічника в Небезпеці, Самосущого.
Промов: О послідовники Сина! Чи відгородились ви від Мене через Ім’я Моє? Чому ж не прислухаєтесь до своїх сердець? Удень і вночі благали ви Господа свого, Всесильного, а коли ж у великій Славі Своїй прийшов Він з небес вічності, ви відвернулися од Нього, погрузнувши у недбальстві.
Подумайте про тих, хто відринув Духа, коли Той прийшов до них як очевидний властитель. Як багато фарисеїв усамітнювались у синагогах в Його ім’я, оплакуючи свою розлуку з Ним; коли ж брами возз’єднання розчинилися навстіж і на Світанку Благоліпності заясніло божественне Світило, вони не увірували в Бога, Піднесеного, Могутнього. Не змогли вони досягти Його присутності, всупереч тому, що пришестя Його провіщалося їм у Книзі Ісаї, а також у Книгах Пророків і Посланників. Ніхто з них не повернувся обличчям своїм до Світання божественних щедрот, за винятком тих, хто був позбавлений будь-якої впливовості серед людей. Сьогодні ж, проте, кожний із сильних світу сього пишається Його Іменем. А ще пригадайте того, хто засудив Ісуса до страти. У своїй рідній країні він був найосвіченішою постаттю Свого часу, у той час як той, хто вірив у Нього, був простим рибалкою. Тож виявляйте обачність і приєднайтеся до тих, хто дотримується такого застереження.
Зважте і на те, як багато нині ченців, які заточили себе в храмах своїх, благаючи Духа, та коли Він з’явився силою Істини, вони не зуміли привернутися до Нього і були зараховані до тих, хто збився з вірного шляху. Щасливі ті, що покинули їх і обличчями своїми повернулися до Того, Хто є Бажанням усіх на небесах, і всіх на землі.
Вони читають Євангеліє і все ж відмовляються визнати Всеславного Господа, незважаючи на те, що Він прибув силою Свого піднесеного, Свого могутнього й благодатного владарювання. Ми істинно прийшли заради вас, зносячи напасті світу задля вашого спасіння. Чи вже ж цураєтесь ви Того, Хто пожертвував Своїм життям, щоб оживити вас? Бійтеся Бога, о послідовники Духа, і не наслідуйте приклад тих священнослужителів, що далеко відійшли від вірного шляху. Гадаєте, Він дбає тільки про власні інтереси, у той час як мечі ворогів завше загрожували Йому; чи домагається мирської суєти після Свого тюремного ув’язнення в найбільш занедбаному місті? Будьте справедливими у судженнях своїх і не ступайте слідами нечесних.
Розчиніть двері сердець своїх. Той, Хто є Дух, воістину, стоїть перед ними. Чом же проганяєте ви Того, Хто намірився привернути вас до Сяючого Місця? Промов: Ми дійсно прочинили вам браму Царства. Чи замкнете ви двері своїх домівок перед Ликом Моїм? Це насправді не що інше, як жахлива помилка. Воістину, Він знову спустився з небес, як спускався Він звідти першого разу. Остерігайтесь поставити під сумнів проголошене Ним, подібно до того, як ваші попередники заперечували Його слова. Так навчає вас Істинний, якби ви тільки те збагнули.
Ріка Йордан поєдналася із Найвеличнішим Океаном, і Син у святій юдолі виголошує: „Ось я, ось я, о Господи, мій Боже!” А Сінай обертається навколо Дому і Неопалима Купина вигукує: „Той, Хто є Жаданий, прийшов у Своїй незрівнянній величі”. Промов: Ось Отець прийшов і обітоване вам у Царстві здійснилося! Се ж те Слово, яке Син приховав, коли казав тим, хто оточував Його: „Тепер сього ви не можете знести”. А коли призначений строк сплинув і Година пробила, Слово засяяло над небосхилом Волі Божої. Тож дивіться, о послідовники Сина, щоб не відкинули ви того геть. Міцно тримайтеся сього. То є кращим за все, чим володієте. Він, воістину, поруч із тими, хто творить добро. Настає Година, прихована Нами від народів землі та наймиліших ангелів. Промов: Воістину, Він свідчив про Мене, а я свідчу про Нього. Дійсно, нікого іншого, крім Мене, Він і не мав на увазі. Те засвідчує кожна справедлива та чуйна душа.
Хоча й оточені незліченними незгодами, Ми закликаємо людей до Бога, Господа імен. Промов: намагайтеся здобути обітоване вам у Книгах Божих і не ступайте шляхами невігласів. Моє тіло винесло ув’язнення, аби звільнилися ви від рабства себелюбства. А відтак поверніть обличчя свої до Його лику і не йдіть стопами всякого ворожого гнобителя. Він, воістину, погодився зазнати гіркого приниження, аби ви здобули славу, а ви все забавляєтесь в юдолі недбальства. Він, воістину, мешкає у найзанедбанішому житлі заради вас, в той час як ви перебуваєте у своїх палацах.
Промов: хіба не чули ви Гласу Того, хто гучно кличе із пустелі Баяну, приносячи вам благовісті пришестя Господа вашого, Всемилосердного? Ось Він прийшов у спасенному затінку Свідоцтва, наділений переконливими доказами й свідченнями, а щиро віруючі в Нього вважають Його присутність втіленням Царства Божого. Благословенною є людина, що пригортається до Нього, і горе тому, хто відкидає Його чи сумнівається в Ньому.
Оголоси священикам: ось Той, Хто є Правителем, прийшов. Вийди з-за покрову імені Господа твого, Хто змушує всіх людей схилятись долу. Відтак сповісти всьому люду благовісті сього могутнього, сього славетного Одкровення. Воістину, Він, Хто є Дух Істини, прийшов вивести вас до всеї правди. Він промовляє не те, що велить Йому власне єство, а те, що наказує Той, Хто є Всевідаючий, Всемудрий.
Промов: се Той, Хто уславив Сина і звеличив Справу Його. Відкиньте все вам приналежне, о народи землі, і міцно ухопіться за те, що велить вам Всесильний, Хто є Носієм Довір’я Божого. Очистіть слух свій і прихиліться серцями своїми до Нього, аби змогли ви почути найдивовижніший Поклик, що долинув із Сінаю, оселі Господа вашого, Преславного. Він дійсно наблизить вас до Місця, де сприйматимете ви блиск світла Його лику, що сяє над сим променистим Небокраєм.
О сонме священиків! Покиньте дзвони, а тоді вийдіть зі своїх церков. У день сей належить вам голосно возвіщати народам Найвеличніше Ім’я. Чи визнаєте ви за краще мовчати, коли кожен камінь і кожне дерево звучно проголошують: „Господь прийшов у Своїй великій славі!”? Благо людині, що поспішає до Нього. Воістину, вона залічена до тих, чиї імена будуть увічнені і кого споминатимуть у Вишньому Сонмі. Так визначено Духом у сій дивній Скрижалі. Хто скликає людей в ім’я Моє, той справді від Мене, і він виявить те, що є поза можливостями всіх на землі. Ступайте Стезею Господа, а не слідами тих, хто потонув у недбальстві. Благо сплячому, хто, пробудившись від Божого Подуву, воскресає з мертвих, спрямовуючи ходу свою до Шляху Господнього. Воістину, така людина в очах Бога, Істинного, вважається коштовністю і зараховується до блаженних.
Промов: зі Сходу засяяло світло Його Одкровення; на Заході з’явилися передвістя Його владарювання. Зважте се в серці своєму, о люди, і не будьте з тих, чий слух глухий до застережень Того, Хто є Всемогутній, Всехвальний. Нехай Подув Божий пробудить вас. Воістину, він дме по всьому світу. Благо тому, хто відчуває його пахощі і зарахований до переконаних.
О сонме єпископів! Ви – зорі на небі Моїх знань. Милосердя Моє не бажає, аби упали ви на землю. Моя справедливість, однак, проголошує: „Се те, що Син постановив”. І ніколи не вдасться відмінити того, що проказали Його непорочні, Його правдомовні та гідні довір’я уста. Дзвони, воістину, видзвонюють Ім’я Моє й оплакують Мене, але дух Мій втішається неприхованою радістю. На Стезі Всемилосердного тіло Коханого жадає розп’яття і прагне тернів чоло Його. Влада гнобителя ніяк не спроможна відвернути Його від Його мети. Ми закликаємо все суще досягти присутності Господа твого, Царя усіх імен. Блаженна людина, що спрямувала обличчя своє до Бога, Господа Судного Дня.
О сонме ченців! Якщо наважитесь ви слідувати за Мною, Я призначу вас спадкоємцями Царства Мого; якщо ж согрішите проти Мене, у Своєму довготерпінні Я спокійно витримаю се, і Я, воістину, Вічно Прощаючий, Всемилостивий.
О земле Сирії! Що сталося з твоєю праведністю? Ти, воістину, облагороджена стопами Господа твого. Чи вдихнула ти ароматів небесного возз’єднання, а чи слід залічити тебе до недбалих?
Вифлеєм збуджений Повіванням Божим. Чуємо, як голос його промовляє: „О прещедрий Господи! Де утвердилась Твоя велична слава? Солодкі пахощі Твоєї присутності оживили мене, коли Я знемагав у розлуці з Тобою. Хвала Тобі за те, що підняв Ти покрови і прийшов, оповитий силою, в явній славі”. Ми озвалися до нього зі Скінії Величі та Пишноти: „О Вифлеєме! Те Світло зійшло на сході й пересувалося на захід, аж поки не досягло тебе на схилі віку свого. Так скажи ж Мені: чи впізнають сини Отця і визнають Його, а чи відступляться вони від Нього, як люди колись зреклися Його (Ісуса)?” На що він вигукнув зі словами: „Ти, воістину, Всезнаючий, Найобізнаніший”. Воістину, ми бачимо, як всі створіння зрушились, щоби свідчити про Нас. Дехто знає Нас і свідчить про те, більшість же свідчить, і не відає про Нас.
Гора Сінай схвильована радістю споглядання лику Нашого. Вона підвищила свій чаруючий голос у прославлянні Господа свого, промовляючи: „О Господи! Я відчуваю аромат Твого убрання. Здається, Ти зовсім поруч, наділений знаменнями Божими. Ти облагородив сі простори стопами Своїми. Великим є блаженство Твого народу, міг би він лише усвідомлювати Тебе і вдихати Твої солодкі пахощі; і горе тим, хто безпробудно спить”.
Щасливим є ти, хто повернувся обличчям своїм до Мого лику, оскільки пошматував завіси, розтрощив ідолів і розпізнав Господа свого віковічного. Народ Корану повстав проти Нас без жодного чіткого доказу та свідчення, кожної миті завдаючи Нам нових страждань. Вони даремно сподіваються, що незгоди здатні порушити Наш Намір. Марним насправді є те, що вони задумали. Воістину, Господь твій Той, Хто визначає так, як забажає.
Ніколи не минав Я дерева, щоби серце моє не зверталося до нього зі словами: „О, якби ж зрубали тебе заради Мене, і Моє тіло розіп’яли на тобі”. Ми відкрили сей уривок у Посланні до Шаха, аби став він пересторогою послідовникам релігій. Воістину, твій Господь Всевідаючий, Всемудрий.
Нехай вчинене ними не засмучує тебе. Насправді вони немов мертві, і немає в них життя. Зостав їх мертвим, а відтак поверни обличчя своє до Того, Хто є Дарувальником Життя для світу. Остерігайся, щоб слова недбалих не опечалили тебе. Будь же непохитним у Справі і навчай людей із неперевершеною мудрістю. Так наказує тобі Правитель землі і небес. Він, воістину, Всемогутній, Прещедрий. Невдовзі Бог звеличить поминання твоє і Пером Слави викарбує мовлене тобою задля Його любові. Він і справді Заступник тих, хто чинить добре.
Передай Мої привітання тому, кого звуть Мураде, і скажи: ”Благословен ти, о Мурад, бо відкинув намовляння своєї пристрасті і пішов за Тим, Хто є Бажанням усього людства”.
Скажи: Блажен сплячий, пробуджений Моїм Вітерцем. Блажен неживий, відроджений Моїм воскрешаючим подихом. Блаженні очі, втішені спогляданням Моєї краси. Блажен подорожній, що спрямовує кроки свої до Скінії Моєї слави та величі. Блажен принижений, що міцно ухопився за нитку Моєї слави, і нужденний, що вступає під захисток Скінії Мого багатства. Блажен неосвічений, що прагне водограю Моїх знань, і недбалий, що тримається нитки Мого спомину. Блаженна душа, приведена до життя Моїм оживляючим подихом, що дістала доступ у Моє небесне Царство. Блаженна людина, котру духмяні аромати возз’єднання зі Мною схвилювали і сподобили наблизитись до Світанку Мого Одкровення. Блажен слух, що почув, і язик, що засвідчив, і око, що побачило і розпізнало Самого Господа у великому сяйві й величавості Його, оповитого пишнотою та владою. Блаженні ті, хто досяг Його присутності. Блаженна людина, яка шукала просвітлення від Денної Зорі Мого Слова. Блажен, хто прикрасив чоло своє вінцем Моєї любові. Блажен, хто почув про смуток Мій і повстав, аби допомагати Мені серед народу Мого. Блажен, хто поклав життя своє на Моїй стезі і зазнав багатьох прикрощів заради Імені Мого. Блаженна людина, яка, упевнившись у Слові Моєму, воскресла з мертвих, аби хвалу Мені вознести урочисто. Блажен, кого зачарували Мої дивні наспіви і хто розірвав на шматки покрови силою Моєї могутності. Блажен, хто зберігав відданість Завіту Моєму і кому суєтність мирська не завадила дістатися Мого Двору святості. Блаженна людина, що зреклася усього, крім Мене, злинула високо в простори Моєї любові, здобула доступ до Мого Царства, споглядала Мої царства слави, напилася живих вод Моєї щедрості, втамувала спрагу із небесної ріки Мого люблячого провидіння, спізналася з Моєю Справою, збагнула приховане Мною в скарбниці Моїх Слів і засяяла над обрієм божественних знань, оспівуючи хвалу Мені і прославляння. Воістину, вона від Мене. Їй належить милосердя Моє, Моя ніжна ласка, щедрість Моя і Моя слава.
Бішарат
(Благі Вісті)
Се Заклик Всеславного, проголошений з Верховного Обрію у В’язниці Акки.
Він Роз’яснювач, Всезнаючий, Всеобізнаний.
Бог Істинний свідчить, а Явителі імен та ознак Його підтверджують, що оголошуючи цей Заклик і оприлюднюючи Його піднесене Слово, Ми мали на меті єдине – щоби слух усього творіння очистився, живими водами божественного мовлення, від облудних вигадок і налаштувався на святе, славне і величне Слово, яке вийшло із джерела знань Сотворителя Небес і Творця Імен. Щасливі ті, що судять зі справедливістю.
О люди землі!
Блага вість перша,
яку Книга-Матір повідомила усім народам світу, полягає в тому, що з Книги тої викреслено закон священної війни. Хай славиться Всемилосердний, Господь щедрої благодаті, завдяки Кому брама небесної щедроти розкрилася навстіж перед лицем усіх на небесах і на землі.
Блага вість друга
Дозволено народам і племенам світу спілкуватися один з одним з радістю та привітністю. О люди! Братайтеся з послідовниками всіх релігій у дусі товариськості і приязні. Так денна зоря Його схвалення та влади засяяла над виднокраєм веління Бога, Господа світів.
Блага вість третя
стосується вивчення різних мов. Ся настанова раніше вже струміла з Пера Всевишнього: Монархам світу – поможи їм, Боже, – та урядам країн слід тримати спільну раду і прийняти одну з існуючих мов або нову мову, яка буде викладатися дітям у школах всього світу разом з писемністю. Тоді вся землю стане називатися єдиною країною. Благо тому, хто прислухається до Його Заклику і дотримується того, що йому приписано Богом, Властителем Могутнього Престолу.
Блага вість четверта
Якщо хтось із царів – підтримуй їх, Боже, – підведеться, аби захищати сей пригноблений народ і помагати йому, усі мусять змагатися між собою в любові і служінні йому. Справа ся обов’язкова для кожного. Благо тим, хто поводиться відповідним чином.
Блага вість п’ята
У кожній країні, де б не проживали вихідці з народу сього, вони мусять ставитися до уряду тієї країни з відданістю, чесністю і правдивістю. Се те, що було відкрите за велінням Того, Хто є Розпорядник, Старий Днями.
Народи світу, всі до єдиного, зобов’язані й повинні надавати підтримку сій визначній Справі, що зійшла з небес Волі Господа вічносущого, щоби полум’я ворожості, яке палає в серцях декого із народів землі, вдалося загасити живими водами божественної мудрості і з допомогою небесних порад та застережень, щоб запалало світло єдності й злагоди, проливаючись сяйвом на увесь світ.
Плекаємо надію, що завдяки сумлінним зусиллям тих, хто є виразниками Божої влади – хай звеличується слава Його, – знаряддя війни по всьому світу вдасться перетворити на засоби відродження, і розбрат та протиріччя між людьми будуть усунуті.
Блага вість шоста
Це встановлення Малого Миру, подробиці чого раніше вже були висвітлені Нашим Найпіднесенішим Пером. Великим є блаженство того, хто відстоює його і дотримується будь-чого, що звелів Бог, Всевідаючий, Всемудрий.
Блага вість сьома
Вибір одягу, підстригання бороди та її вигляд, залишені на розсуд людей. Та стережіться, о люди, щоб не стали ви іграшкою в руках невігласів.
Блага вість восьма
Благочестиві діяння ченців та священнослужителів з числа послідовників Духа – хай буде Йому мир Божий – поминаються в Його присутності. У Добу сю, однак, нехай покинуть вони життя відлюдників, спрямують стопи свої у відкритий світ та займуться справами, корисними для себе та інших. Ми дарували їм дозвіл брати шлюб, аби дали вони життя тому, хто спом’яне Бога, Господа видимого й невидимого, Властителя Піднесеного Престолу.
Блага вість дев’ята
Коли грішник почувається цілком відособленим і вільним від усього, крім Бога, належить йому благати у Нього прощення і помилування. Сповідання гріхів і провин перед людськими істотами не дозволяється, бо воно ніколи не було і не буде надалі підставою для божественного прощення. Більш того, подібне сповідання перед людьми призводить до образи і приниження, а Бог – хай звеличується слава Його – не бажає приниження Своїх слуг. Воістину, Він Співчутливий, Милосердний. Грішнику слід, між ним і Богом, благати милості з Океану милості, просити прощення з Небес великодушності, промовляючи:
О Господи, мій Боже! Заклинаю тебе кров’ю істинно люблячих Тебе, які були так захоплені Твоїм милозвучним мовленням, що поспішили до Вершини Слави, місця найславнішого мучеництва, і благаю Тебе таїнами, що містяться у Твоїх знаннях, і перлинами, що дбайливо зберігаються в океані Твоєї щедрості, дарувати прощення мені, і батькові моєму, і моїй матері. З тих, хто проявляє милосердя, Ти, воістину, Наймилосердніший. Немає Бога, крім Тебе, Вічно Прощаючого, Всещедрого.
О Господи! Ти бачиш, як ся суть гріховності повертається до океану ласки Твоєї, як сей немічний шукає царства Твоєї божественної сили, як сей бідолашний прихиляється до денної зорі Твого багатства. Милістю Твоєю й благодаттю не розчаруй же його, о Господи, і не відмовляй йому в одкровеннях Твоєї щедрості у дні Твої, і не відштовхуй його від дверей Твоїх, які навстіж розчинив ти для всіх, хто перебуває на небесах Твоїх і на Твоїй землі.
Як жаль! Як жаль! Гріхи мої перешкоджають мені наблизитися до Двору Твоєї святості, а через провини свої заблукав я далеко від Скінії Твого величчя. Я вчинив те, що Ти мені заборонив, і відмовився від того, чого велів Ти мені дотримуватись.
Молю Тебе Тим, Хто є повновладним Господом Імен, записати мені Пером щедрості Твоєї те, що сподобить мене наблизитися до Тебе й очистить мене від моїх провин, які стали на заваді Твоєму прощенню та помилуванню мене.
Воістину, Ти Сильний, Щедрий. Немає Бога, крім Тебе, Могутнього, Благодатного.
Блага вість десята
На знак благодаті від Бога, Відкривача сього Найвеличнішого Проголошення, Ми усунули зі Святих Письмен та Скрижалей закон, що вимагає знищення книг.
Блага вість одинадцята
Дозволяється вивчати науки та мистецтва, але такі науки, що є корисними і сприяють прогресу та розвитку людей. Так визначено Тим, Хто є Розпорядником, Всемудрим.
Блага вість дванадцята
На кожного з вас покладено обов’язок займатись якоюсь справою, як наприклад, ремеслом, торгівлею і тому подібним. Ми милостиво піднесли таку роботу до рівня поклоніння Богові, Істинному. Осмисліть у серцях своїх милість і благословення Божі і складіть подяку Йому вечірньою порою і на світанку. Не марнуйте часу свого в неробстві та лінощах. Займіться тим, що принесе користь вам самим та оточуючим. Так було постановлено в сій Скрижалі, з небокраю якої яскраво палає денна зоря мудрості та мовлення.
Найбільшої зневаги серед людей в очах Бога заслуговують ті, що сидять склавши руки й жебракують. Міцно вхопіться нитки матеріальних засобів, цілковито покладаючись на Бога, Постачальника усіх засобів. Коли хтось займається ремеслом чи торгівлею, такі заняття самі по собі в оцінці Бога вважаються актом поклоніння, і се не що інше, як знамення Його нескінченної та всепроникаючої щедрості.
Блага вість тринадцята
Опікуватися справами людей доручено мужам Божого Дому Справедливості. Вони, воістину, Довірені Бога серед Його слуг і світанки влади в Його країнах.
О народе Божий! Світ виховується Справедливістю, адже вона спирається на два стовпи – винагороду і покарання. Ті дві опори є джерелом життя для світу. Оскільки кожен день ставить нову проблему, а всяка проблема має своє вирішення, такі справи слід передавати на розгляд Служителів Дому Справедливості, щоб могли вони діяти відповідно до потреб і вимог часу. Ті, що заради Бога піднімаються на служіння Справі Його, отримують божественне натхнення з Царства незримого. Всі зобов’язані підкорятися їм. Державні справи мають направлятися в Дім Справедливості, проте поклоніння слід провадити згідно з тим, що Бог відкрив у Книзі Своїй.
О люди Бага! Ви світання Божої любові й розсвіти Його ніжної ласки. Не оскверняйте язик свій огудою і прокльонами жодної душі, а очі свої оберігайте від непристойного. Розкажіть про те, що відомо вам. Якщо те буде сприйнято з прихильністю, ви досягли мети своєї, а коли ні – сперечатися даремно. Облиште душу ту на саму себе й повернітеся до Господа, Заступника, Самосущого. Не давайте приводів для смутку, а тим паче для розладу й ворогування. Плекаємо надію, що ви одержите істинну освіту в захистку дерева Його лагідних милостей і чинитимете відповідно до того, що Бог бажає. Всі ви листя одного дерева й краплі одного океану.
Блага вість чотирнадцята
Немає необхідності вирушати в подорож з наміром відвідати могили померлих. Якщо багаті й заможні люди передадуть кошти, необхідні для таких мандрівок, Дому Справедливості, таке в присутності Бога буде похвальним і прийнятним. Щасливі ті, хто дотримується Його заповідей.
Блага вість п’ятнадцята
Хоча республіканська форма правління вигідна усім народам світу, та все ж велич монаршої влади є одним із Божих знамень. Ми не бажаємо, щоби країни світу були позбавлені її. Якщо далекоглядні діячі об’єднають оті дві форми в одну, великою буде їх нагорода в Божій присутності.
У релігіях минулого такі настанови, як священна війна, знищення книжок, заборона на зближення і товаришування з іншими народами або ж на читання певних книг, виникали й утверджувалися у зв’язку з потребами тих часів; однак у сьому могутньому Одкровенні, у сьому визначальному Сповіщенні різні дари й милості Бога вкрили спасенним покровом усе людство, а з небосхилу Волі Господа Вічносущого непогрішиме веління Його визначило все мовлене вище.
Віддаємо хвалу Богові – хай святиться Він і славиться – за все, що милостиво відкрив Він у сю благословенну, сю славетну й незрівнянну Добу. Справді, якби кожен на землі мав силу-силенну мов і безупинно прославляв Бога, звеличуючи Його Ймення до кінця, що не знає кінця, така віддяка навіть за одну із благодатних милостей, згаданих Нами у сій Скрижалі, не виявилась би достатньою. Се засвідчує кожна людина, наділена мудрістю і проникливістю, розумінням і знанням.
Палко благаємо Бога – хай звеличується слава Його – пособляти тим правителям і самодержцям, що є виразниками влади і світанками слави, у впровадженні Його законів і настанов. Він дійсно є Всесильний, Всевладний, Хто зазвичай одзивається на нужди людей.
Таразат
(Візерунки)
В Ім’я Моє, що височіє над усіма іменами
Хвала і слава належать Господу Імен і Творцю небес – Тому, хвилі Чийого океану Одкровення вирують перед очима народів світу. Сяйво Денної Зорі Справи Його проступає з-за будь-якого покрову, а Слово Його згоди недосяжне для заперечення. Ні влада гнобителя, ані деспотизм нечестивця не спроможні перешкодити здійсненню Його Задуму. Наскільки ж уславленим є владарювання Його й піднесеним панування!
Великий Боже! Хоча Його знамення оповили весь світ і яскраві, наче світло, зоріють Його докази та свідчення, та все ж видається, що невігласи не помічають їх, ба, навіть виявляють непокору. Якби ж вони вдовольнилися лише своєю протидією. Але ж ні, вони повсякчас наміряються зрубати священне Дерево Лотос. Від перших проблисків сього Одкровення уособлення себелюбства намагалися загасити Світло божественного прояву, вдаючись до тиранії та утисків. Але Бог, зупинивши їх, явив Світло се Своєю верховною владою й оберігав його силою могутності Своєї доти, поки земля і небо не засяяли його блиском і яскравістю. Хвала Йому за будь-яких обставин.
Славен будь Ти, о Господи світу й Бажання всіх народів, о Ти, хто представ під Найвеличнішим Іменем, завдяки чому перли мудрості та мовлення вийшли із мушель великого моря Твоїх знань, а небеса божественного одкровення прикрасились світлом від появи Сонця Твого лику.
Благаю Тебе тим Словом, яким справдився Твій доказ серед Твоїх створінь і збулося Твоє запевнення Твоїм, слугам зміцнити народ Твій в тому, завдяки чому лик Справи заіскриться у Твоєму царстві, хоругви сили Твоєї піднесуться поміж Твоїх слуг, а знамена проводу Твого замайорять в усіх Твоїх володіннях.
О Господи мій! Ти бачиш, як вхопилися вони за нитку Твоєї благодаті й міцно тримаються за поли шат Твого благодіяння. Признач для них те, що наблизить їх до Тебе, й відгороди їх від усього іншого, крім Тебе. Молю Тебе, о Ти, Царю існування й Заступнику зримого й незримого, уподібнити кожного, хто б не піднявся служити Справі Твоїй, до моря, що здіймається хвилями за Твоїм бажанням, до світила, що палахкотить вогнем Твого Священного Дерева, сяючи із-за обрію небес Твоєї Волі. Воістину, Ти є Могутнім, ослабити Тебе неспроможні ні міць усього світу, ані сила народів. Немає Бога, крім Тебе, Єдиного, Незрівнянного, Заступника, Самосущого.
О ти, хто вдосталь напився вина Мого мовлення із келиха Моїх знань! Такі піднесені слова стали чутними нині від шелесту крони божественного Дерева Лотос, що його посадив у Всевишньому Раю Властитель Імен десницею небесної сили:
Тараз перший
і перший проблиск світанку із-за обрію Матері-Книги полягає в тому, що людина мусить пізнати свою сутність і визначити, що веде до шляхетності або убозтва, слави чи приниження, багатства чи бідності. Вступаючи в період повного розкриття своїх здібностей і досягаючи зрілості, людина має потребу в матеріальних засобах, і ті засоби, які вона здобуває ремеслом або професією, на думку мудреців, а особливо в очах тих слуг, котрі присвятили себе вихованню світу й напучуванню його народів, гідні вшанування і похвали. Вони виночерпії життєдайної води знань і провідники до довершеного шляху. Вони скеровують народи світу на пряму стезю і навчають їх тому, що сприяє піднесенню й звеличенню людини. Пряма стезя – та, що веде людину до світанку проникливості та розсвіту істинного розуміння і спрямовує її до набуття слави, честі й величі.
Плекаємо надію, що ніжною ласкою Всемудрого, Всевідаючого затьмарюючий пил розсіється і зросте сприйнятливість, щоби люди змогли виявити мету, задля якої їх покликано до буття. Сеї Доби варте уваги все, що помагає позбутися сліпоти й покращити бачення. Таке бачення діє як засіб, що приводить до справжніх знань. Дійсно, згідно із твердженнями мудреців, гострота розуміння обумовлюється гостротою бачення. Люди Бага повинні за будь-яких обставин дотримуватися того, що є добропорядним та пристойним, і закликати людей поводитися відповідним чином.
Тараз другий
полягає в спілкуванні з послідовниками всіх релігій у дусі дружелюбності й товариськості, оприлюдненні того, що Промовець сповістив із Сінаю, і дотриманні справедливості в усіх справах.
Наділеним щирістю й правдивістю належить спілкуватися з усіма народами і племенами земними з радістю і привітністю, бо злагода між людьми сприяла і сприятиме надалі єднанню й порозумінню, які, у свою чергу, є запорукою підтримання порядку у світі й відродження держав. Блаженні ті, що міцно тримаються ниті доброзичливості та люблячого співчуття, позбавлені злоби й ненависті.
Цей Зганьблений закликає народи світу виявляти терпимість і праведність, що є двома світочами серед темряви світу й двома вихователями, котрі наставляють людство. Щасливі ті, хто здобув сі якості, і горе недбалим.
Тараз третій
стосується гарної вдачі. Гарна вдача – то, воістину, найкраще убрання людям від Бога. Нею Він прикрашає храми Своїх любих. Життям Моїм присягаюсь! Світло доброї вдачі сильніше за сонячне світло і блиск. Хто здобуває її, вважається коштовністю серед людей. Слава й піднесення світу неодмінно залежить від неї. Доброчесна вдача є засобом, що скеровує людей на Пряму Стезю й приводить до Великого Сповіщення. Благо тому, хто прикрашений рисами праведника та вдачею Вишнього Сонму.
Вам належить за всіх обставин спрямовувати погляд свій на справедливість і чесність. У Потаємних Словах Наше Найвеличніше Перо явило таке піднесене висловлювання:
„О сину Духу! Найулюбленішою понад усе для погляду Мого є Справедливість; не відвертайся од неї, якщо прагнеш Мене, і не зневажай її, щоб міг Я покластися на тебе. З її допомогою бачитимеш власними очима, а не очима інших, і пізнаватимеш власним розумінням, а не розумінням ближнього. Зваж серцем своїм, як годиться тобі бути. Воістину, справедливість – Мій дар тобі і знак Моєї ніжної прихильності. Тож помісти її перед своїми очима”.
Ті, хто є справедливими й неупередженими в судженнях своїх, посідають високе положення та носять благородні звання. Яскраве світло благочестя й праведності випромінюється такими душами. Щиро сподіваємося, що народи й країни світу не будуть позбавлені сяяння сих двох світил.
Тараз четвертий
торкається надійності. Воістину, вона є брамою безпеки для всіх, хто живе на землі, й прикметою слави з боку Всемилостивого. Хто причащається нею, насправді причастився скарбницями багатства й процвітання. Надійність – то найвеличніші врата, що ведуть до спокою й безпеки людей. Дійсно, успіх кожної справи залежав і залежить від неї. Всі володіння сили, пишноти й багатства осяваються її світлом.
Нещодавно Перо Всевишнього явило такі піднесені слова:
„А зараз ми нагадаємо тобі про Надійність та положення її за судженням Бога, Господа твого, Володаря Могутнього Престолу. Одного дня ми вирушили до Нашого Зеленого Острова. Прибувши, Ми споглядали його нуртуючі потоки, його розкішні дерева, залиті сонячним світлом. Повернувши обличчя Своє праворуч, Ми побачили дещо, що перо описати безсиле, як не в змозі воно передати й те, що відкрилося зору Господа Людства в тій найсвятішій, найвеличнішій, тій благословенній та найпіднесенішій Місцині. Потім, повернувшись ліворуч, Ми побачили одну з Красунь Найвеличнішого Раю, що постала в стовпі світла й голосно промовляла: „О жителі землі й неба! Подивіться на Мою вроду, Моє сяйво, Моє одкровення і Мій блиск. Богом клянуся, Істинним! Я є Надійність, її одкровення та її краса. Я винагороджу кожного, хто б не пригорнувся до Мене, не розпізнав би Моє звання й положення та міцно ухопився б за полу Моїх одеж. Я найвеличніший візерунок народу Бага й шати слави для всіх у царстві творіння. Я верховне знаряддя для досягнення благополуччя світу та обрій упевненості для всього сущого”. Так Ми надіслали тобі те, що наблизить людство до Господа творіння”.
О народе Бага! Надійність – насправді найліпше убрання для ваших храмів і найславетніший вінець для ваших голів. Міцно ухопіться за неї за велінням Того, Хто є Розпорядником, Всеобізнаним.
Тараз п’ятий
стосується захисту й збереження положення слуг Божих. Нікому не потрібно нехтувати правдою в жодній справі – навпаки, потрібно розкривати правильне та істинне. Люди Бага не повинні відмовляти жодній душі в належній їй винагороді; їм слід з повагою ставитись до ремісників і, на відміну від людей старих часів, не оскверняти грубощами мови своєї.
У сю Добу сонце майстерності сяє над обрієм Заходу, і з моря в тім краю струменить потік ремесел. Слід висловлюватись справедливо й високо цінувати таку щедроту. Життям Бога присягаюсь! Слово „Неупередженість” сяє яскраво й сліпуче, мов сонце. Молимо Бога милостиво пролити на кожного світло її. Він дійсно могутніший за все, Той, Хто зазвичай відгукується на мольби всіх людей.
У дні сі правдивість та щирість тяжко бідують у кігтях обману, і справедливість потерпає від батога несправедливості. Імла ганебності так оповила весь світ, що в усіх усюдах не видно нічого, окрім полчищ вояків, і з усіх земель не чутно нічого, крім брязкоту мечів. Благаємо Бога, Істинного, зміцнити можновладців Його в тому, що відродить світ і принесе спокій народам.
Тараз шостий
Знання – один із чудових дарів Божих. Кожному належить оволодівати ними. Ті мистецтва й знаряддя, що явлені нині, здобуті завдяки Його знанню й мудрості, відкритим у Посланнях і Скрижалях Його Найпіднесенішим Пером – Пером, зі скарбниці якого на світ з’являються перли мудрості й мовлення, мистецтв і ремесел.
У День сей перед очима людей розкрилися таємниці землі. Шпальти газет, що швидко видаються, є справжнім дзеркалом світу. Вони відображають діяння й прагнення різних народів і племен. Вони як віддзеркалюють їх і роблять їх відомими. Вони – свічадо, наділене слухом, зором і мовою. Се дивовижне й могутнє явище. Однак, тим, хто пише для них, належить очиститися від намовлянь ганебних пристрастей і бажань та вбратися в шати справедливості й неупередженості. Їм слід якомога краще з’ясовувати обставини і встановлювати факти, а відтак описувати їх.
Що стосується цього Зганьбленого, то більша частина розказаного в газетах позбавлена правди. Чесні слова й правдивість, завдяки своєму високому званню й положенню, вважаються сонцем, сяючим над видноколом знань. Хвилі, що здіймаються від сього Океану, відкриті зору народів світу, а звірення Пера мудрості й мовлення явні повсюди.
Преса повідомляє, що Слуга сей утік із землі Та (Тегеран) в Ірак. Благодатний Боже! Ні на єдину мить сей Зганьблений не приховував Себе. Навпаки, Він повсякчас лишався непохитним і відкритим очам усіх людей. Ми ніколи не уникали Своєї долі і не прагнутимемо втекти повік. Насправді ж, це недоумкуваті уникають Нашої присутності. Ми покинули Свою рідну країну, і супроводжувані двома кінними конвоями, з боку двох шанованих урядів Персії та Росії, прибули до Іраку в усій повноті слави та влади. Хвала Богу! Справа, Виразником якої є сей Зганьблений, підноситься до небес, сяючи яскраво, наче сонце. Приховування не має доступу до сього положення, як немає підстав для страху чи мовчання.
Таїнства Воскресіння й події Останньої Години відкрито явлені, проте, люди поринули в безтурботність і самі винні в тому, що виявилися повитими пеленою. „І коли моря завирують… І коли Письмена розгорнуться.” (Коран 81:6, 10) Праведністю Бога присягаюсь! Світанок справді зайнявся, і світло засяяло, і ніч відступила. Щасливі ті, що осягають те розумом. Щасливі ті, що домоглися сього.
Славен будь Бог! Перо в розгубленні, що писати, і Язик у збентеженні, що ж говорити. Всупереч небаченим злигодням і рокам, проведеним в ув’язненні, неволі та жахливих випробуваннях, Ми бачимо, що нині постали завіси, цупкіші від вже розірваних Нами на шматки, і вони застилають зір і затьмарюють світло розуміння. Більш того, Ми помічаємо, що нові наклепи, поширювані зараз, непомірно злостивіші від розповсюджуваних раніш.
О люди Байану! Бійтеся ж Господа милосердного. Подумайте про людей минулого. Якими були їхні діяння і які плоди вони пожали? Все ними говорене було не більше ніж обманом, а все ними зроблене виявилось нічого не вартим, окрім слів та вчинків тих, кого Бог милостиво захистив Своєю владою.
Присягаюсь життям Того, Хто є Мрією всього світу! Коли б людина прислухалася до серця свого, то вона, вільна від всіх уподобань світу сього, поспішила б до Найвеличнішого Світла й звільнилася б та очистилася б від пилу марних мрій і кіптяви пустих фантазій. Що могло в минулому спонукати людей помилятися і хто збивав їх з пуття? Вони все ще відкидають істину, знаджуючись власними себелюбними пристрастями. Зганьблений сей голосно гукає заради Бога. Хто воліє, хай повернеться до того, а кому те не до вподоби, нехай відвернеться. Воістину, Бог цілком здатен обійтися без усього, чи то з минулого, а чи з майбутнього.
О люди Байану! Чоловік, подібний до Хаді Даулат-Абаді, з тюрбаном і посохом, став джерелом протистоянь та перешкод і настільки переобтяжив людей забобонами, що ще й зараз вони очікують появи вигаданої особи з неіснуючої місцевості. Прийміть застереження, о люди, наділені кмітливістю.
О Хаді! Прислухайся до Гласу сього надійного Порадника: спрямуй стопи свої зліва направо, тобто від пустих фантазій повернися назустріч певності. Не вводь людей у гріх. Божественне Світило сяє, Справа Його очевидна, а знамення всеохоплювальні. Повернися лицем своїм до Бога, Рятівника в Небезпеці, Самосущого. Заради Бога відмовся від своєї правлячої ролі й облиш людей на самих себе. Ти не втямив суттєвої істини, ти не обізнаний з нею.
О Хаді! Будь одноликим на стезі Божій. Перебуваючи серед невірних, ти сам невірний, а серед набожних – і ти набожний. Поміркуй про ті душі, що в тім краю пожертвували життям своїм і надбанням, і, може статися, тобі вдасться сприйняти застереження й стряхнути дрімоту. Подумай, кому належить віддати перевагу – тому, хто береже тіло своє, життя та власність, чи тому, хто на стезі Божій відмовляється від усього? Розсуди чесно й не прилучайся до несправедливих. Твердо держись справедливості й непорушно наслідуй неупередженість, щоб ненароком, із корисливих спонукань, не скористався ти релігією як тенетами чи знехтував істиною заради багатства. Воістину, проступки твої, як і несправедливі діяння тобі подібних, стали настільки болісними, що Перо Слави змушене вдатися до сих застережень. Побійся Бога. Той, Хто провіщав се Одкровення, проголосив: „Він за будь-яких обставин проголошуватиме: „Воістину, воістину, Я є Бог, немає Бога, крім Мене, Помічника в Небезпеці, Самосущого”.
О люди Байану! Вам не дозволено спілкуватися із любими Бога. Чому й заради чого накладена подібна заборона? Будьте чесними – заклинаю вас Богом – і не пристаньте до недбалих. Тим, хто обдарований прозорливістю, а також Найвеличнішій Красі, мета такого прокляття відома й очевидна; вона полягає в тому, щоби ніхто не дізнався про його (Хаді) секрети й діяння.
О Хаді! Ти не побував у Нашому товаристві, а тому не обізнаний зі Справою. Не дій на догоду власному пустому маренню. Відсторонись від нього й сумлінно досліди Писання власними очима, обмірковуючи все, про що йтиметься. Зглянься на себе й на слуг Божих і не розпалюй непокори подібно до людей минулого. Шлях визначений і докази очевидні. Перетвори кривду на справедливість, а упередженість на безсторонність. Плекаємо надію, що подуви божественного натхнення зміцнять тебе і що своїм внутрішнім чуттям ти зможеш відчути благословенні слова: „Промов: То ж є Бог, а відтак облиш їх забавлятися своїм сутяжництвом” (Коран 6:91). Ти був там (Кіпр) і бачив його (Мірзу Яг’я). А тепер розсуди справедливо. Не викривляй істину ні перед собою, ні перед людьми. Ти неосвічений і, до того ж, необізнаний. Прислухайся до Голосу цього Зганьбленого й поспіши до океану божественних знань, і, можливо, тоді ти прикрасишся візерунком розуміння й зречешся усього, крім Бога. Почуй Голос сього доброзичливого Порадника, що скинув покрови й відкрився зору царів та їх підлеглих, голосно звертаючись до них, скликаючи людей світу, всіх і кожного, до Того, Хто є Повелителем Вічності. Се те Слово, над обрієм Якого сліпуче сяє денна зоря невичерпної благодаті.
О Хаді! Зганьблений сей, вільний від усілякої прихильності до світу сього, докладає всіх зусиль, аби загасити полум’я ворожнечі й ненависті, що несамовито палає в серцях народів землі. Кожній справедливій і неупередженій людині слід подякувати Богові – хай звеличується слава Його – й піднятися на допомогу сій визначальній Справі, щоб вогонь перетворився на світло, а ненависть поступилася місцем братерству й любові. Праведністю Бога присягаюсь! У цьому полягає єдина мета сього Зганьбленого. Проголошуючи сю виняткову Справу й відкриваючи її Істину, Ми дійсно зазнали незліченних страждань, тягот та бід. Ти сам засвідчив би згадане Нами, якби міг говорити чесно. Воістину, Бог рече правду й вказує Шлях. Він Сильний, Могутній, Благодатний.
Хай Слава Наша спочиває на людях Бага, кого ні деспотизм гнобителя, ні влада нападника не здатні відвернути від Бога, Властителя світів.
Калімат-Фірдаусійї
(Райські Слова)
Він Той, хто говорить силою Істини у Царстві Мовлення.
О ви, уособлення справедливості й неупередженості та прояви чесності й небесних щедрот! В сльозах і зажурі волає цей Зганьблений, промовляючи: О Боже, мій Боже! Прикрась чоло Твоїх любих вінцем зречення й облачи їх храми в одежі праведності.
Людям Бага належить сприяти торжеству Господа з допомогою сили свого мовлення й научати людей своїми добрими ділами й праведною вдачею, бо ж вчинки справляють більше враження, аніж слова.
О Гейдар-Алі! Твоєю хай буде хвала Божа та Його слава. Промов: порядність, чеснота, мудрість і свята вдача сприяють піднесенню людини, в той час як нечесність, шахрайство, неуцтво та лицемірство ведуть до її приниження. Життям Моїм присягаюсь! Достоїнство людини полягає не в прикрасах чи багатстві, а радше, у доброчесному поводженні й істинному розумінні. Більшість людей Персії погрузли в ілюзіях і пустих фантазіях. Наскільки ж велика різниця між становищем цих людей і положенням тих доблесних душ, що проминули море імен і поставили шатра свої на берегах океану зречення. Насправді ніхто, крім небагатьох із нинішнього покоління, ще не гідний почути щебету голубок всевишнього Раю. „Мало хто з Моїх слуг по-справжньому вдячний” (Коран 34:12). Люди здебільшого втішаються забобонами. Одна краплина з моря обману дорожча для них за океан безсумнівності. Міцно вхопившись за імена, вони позбавляють себе справжньої внутрішньої суті, і вчепившись за пустопорожні вигадки, перебувають осторонь Світання небесних передвість. Дасть Бог, ви за будь-яких умов зможете отримати милостиву підтримку, щоб розбити на скалки ідолів марновірства й відкинути завіси з людської уяви. Кермо влади в руках Бога, Першоджерела одкровення та натхнення, Повелителя Дня Воскресіння.
Ми чули, що чоловік, про якого йдеться, посилався на декого з вчителів Віри. Він дійсно говорив правду. Деякі легковажні душі блукають по землі і, прикриваючись іменем Бога, завдають великої шкоди Справі Його, називаючи це просуванням і поширенням Слова Божого, і таке відбувається всупереч тому, що якості вчителів Віри, подібно зіркам, променяться на небозводі божественних Скрижалей. Кожна неупереджена людина засвідчує і кожен, наділений прозорливістю, добре знає, що Єдиний Бог істинний – хай звеличується слава Його – безупинно пояснював і висвітлював те, що підносить положення й підвищує достоїнство чад людських.
Серед скупчень народу люди Бага сяють яскраво, мов свічки, міцно тримаючись задуманого Богом. Положення се височіє над усіма положеннями. Благо тому, хто відкинув все, чим володіє люд земний, жадаючи того, що належить Богу, Повновладному Властителю вічності.
Промов: О Боже, мій Боже! Ти бачиш, як обертаюсь я навколо Волі Твоєї, спрямувавши погляд свій до обрію Твоєї щедрості і з нетерпінням очікую появу променистих проблисків сонця милостей Твоїх. Благаю, о Коханий кожного чуйного серця і Мріє наближених до Тебе, помогти любим Твоїм звільнитися від своїх власних уподобань і неухильно дотримуюватись всього, що до вподоби Тобі. Одягни їх, о Господи, в убрання праведності й осяй їх блиском світла зречення. А потім склич їм на допомогу воїнства мудрості й мовлення, аби могли вони возвеличувати Слово Твоє поміж творіннями Твоїми й проголошувати Твою Справу серед Твоїх слуг. Воістину, Ти в силах чинити, що волієш, і в десниці Твоїй стерно правління всіма ділами. Немає Бога, крім Тебе, Могутнього, Вічнопрощаючого.
О ти, хто повернув свій погляд до лику Мого! Сими днями сталося таке, що завдало мені невимовної скорботи. Деякі з нечестивців, заявляючи про свою відданість Справі Божій, вдалися до таких діянь, від яких здригнулися тіла щирості, чесності, справедливості й неупередженості. Одна відома особа, до якої поставилися із надзвичайною добротою та ласкою, скоїла те, від чого на очі Божі навернулися сльози. Раніше Ми вже висловлювали застереження й попередження, потім багато років тримали справу сю в секреті, сподіваючись, що він опам’ятається й розкається. Проте, все виявилось марним. Кінець-кінцем, він доклав зусиль, щоб спаплюжити Справу Божу в очах всього люду. Він пошматував покров справедливості, не виявляючи співчуття ні до себе самого, ані до Справи Божої. Та нині діяння деякого завдали набагато глибшого жалю, ніж вчинки згаданої особи. Благай Бога, Істинного, аби він милостиво сподобив недбалих схаменутись і розкаятись. Воістину, Він Прощаючий, Щедрий, Найшляхетніший.
У дні сі обов’язок кожного – твердо триматися єдності й злагоди і невтомно трудитися на благо Справи Божої, щоб заблудлі душі змогли досягти того, що призведе до незмінного процвітання.
Стисло кажучи, розкол між різними сектами дав дорогу слабкості. Кожна секта обрала власний шлях і гне свою лінію. Всупереч явній сліпоті й необізнаності, вони пишаються своєю прозорливістю та ерудицією. Серед них трапляються містики, котрі зберігають відданість Віровченню ісламу, а деякі з них захоплюються тим, що призводить до неробства й відлюдності. Богом присягаюсь! Се принижує положення людини й сповнює її чванством. Людина мусить приносити плоди. А хто не родить плодів, за словами Духа (Ісуса), подібний до безплідного дерева, котре годиться тільки у вогонь.
Сказане вищезгаданими особами стосовно положень Божественної Єдності великою мірою посприяє неробству й марним фантазіям. Смертні сі вочевидь зневажили різницю в становищі й почали уявляти себе Богом, а Бог між тим незмірно піднесений над усім сущим. Кожна жива істота, проте, являє Його ознаки, котрі є лише Його породженням, а не Його Власним Єством. Всі ті ознаки відображуються і помітні в книзі буття, а згортки із зображенням форми й будови всесвіту дійсно є найвеличнішою книгою. З неї кожна прониклива людина усвідомить, що c?ме виведе її на Пряму Стезю й сподобить почути Велике Сповіщення. Уяви собі проміння сонця, світло якого огорнуло весь світ. Промені походять від сонця, являючи його природу, але самі по собі не є сонцем. Усе, що можна побачити на землі, промовисто свідчить про Божу силу, Його знання й виявлення щедрості Його, у той час як Сам Він незрівнянно піднесений над усіма створіннями.
Христос мовив: „Ти дарував дітям те, чого позбавлені вчені й мудреці”. Вчений муж із Сабзивару говорив: ”На жаль, слуху бракує уважності, бо тоді шепотіння Сінайської Купини можна було б почути від кожного дерева”. У Скрижалі до одного мудреця, що запитував про смисл Первинної Дійсності, Ми звернулися до сього відомого філософа з такими словами: „Якщо се й справді твоє висловлювання, чому ж ти не почув Поклику Древа Людського, проголошеного з найвищих вершин світу? Коли ж ти чув Заклик, але страх і бажання зберегти своє життя таки примусило тебе знехтувати ним, тоді ти з тих, хто ніколи не був вартий згадування; якщо ж ти не чув його, тоді ти позбавлений слуху”. Говорячи коротко, се ті люди, слова чиї – гордість світу, а діла – ганьба народів.
Воістину, Ми засурмили у Сурму, що не що інше, як Моє Перо Слави, і ось людство зомліло перед ним, за винятком тих, кого Бог побажав звільнити на знак милості Своєї. Він є Господь щедрості, Старий Днями.
Промов: О сонме богословів! Невже висловлюєте ви осуд сьому Перу, яке одразу, як тільки підвищило воно свій пронизливий голос, приготувалось слухати царство мовлення, і перед чиїм могутнім і славетним закликом кожен інший заклик геть померк? Побійтеся Бога і не тримайтеся своїх пустих і порочних фантазій, а радше підіть за Тим, Хто прибув до вас, наділений незаперечними знаннями і непохитною рішучістю.
Славен будь Бог! Скарб людини – її дар мови, але Зганьблений сей зімкнув Уста Свої, бо безвірники причаїлися в засаді; заступництво, проте, надається Богом, Повелителем усіх світів. Воістину, на Нього покладаємо Ми сподівання Наші і Йому довірили всі справи. Для Нас і для всього сущого Він є Вседостатнім. Він Той, за Чиєю згодою і силою Чийого веління Денна Зоря верховної могутності яскраво запалала над видноколом світу. Благо тому, хто сприймає і визнає Істину, і лихо свавільним і безвірним.
З людьми мудрими Зганьблений поводився з незмінною прихильністю. Під мудрими маються на увазі ті, чиї знання не обмежуються лише словами і чиє життя було корисним і принесло невмирущі плоди. Обов’язок кожного – шанувати сі благословенні душі. Щасливі ті, що дотримуються Божих настанов; щасливі ті, що пізнали Істину; щасливі ті, що судять неупереджено в усіх справах і міцно тримаються Нитки Моєї непорушної Справедливості.
Люд Персії відвернувся від Того, Хто є Заступником і Помічником. Вони чіпляються за безглузді домисли слабоумних і заплуталися в них. Вони так твердо пристали до забобонів, що ніщо не здатне відірвати їх, крім могутньої десниці Бога – хай звеличується слава Його. Моли Всемогутнього, щоби перстами божественної сили Він скинув завіси, якими огорнуті різноманітні народи й племена, щоб здобули вони те, що сприяє безпеці, розвитку й поступуванню, і поспішили до незрівнянного Друга.
Лаух-і-Сійїд-і-Міхді-і-Дахаджі
(Скрижаль до Сійїда Міхді-і-Дахаджі)
Він Пресвятий, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Всевишній.
О Ім’я Моє! Віддай Богу хвалу, бо Він милостиво обрав тебе бути потоком щедроти для того, що Ми засіяли в чисту й благодатну землю, й сподобив тебе стати весною ніжної милості для дивних величних дерев, посаджених Нами. Такою великою насправді є ся ласка, що з усього сущого ніщо у світі буття не в змозі зрівнятися з нею. Більше того, Ми дозволили тобі відпити добірного вина мовлення із чаші небесних дарів Господа твого милосердного, яка є ніщо інше, як сі Уста святості – Уста, які, щойно розімкнувшись, оживили все творіння, привели в рух все суще й змусили Солов’я защебетати своїми трелями. Се Водограй живої води для всього, що знаходиться в царстві буття.
Як часто Ми овівали тебе чарівними пахощами Всемилосердного від Гілки сеї, що рухається над Скрижаллю Господа твого, Могутнього, Нестримного. Праведністю Єдиного Бога істинного присягаюсь! Коли б усі створіння, видимі й невидимі, полинули до Нього, ти б виявив, що вони спрямовують політ до Верховної Мети, Місця, де божественне Дерево Лотос виголошує: „Воістину, немає Бога, крім Мене, Всемогутнього, Всещедрого”.
Великим є твоє благословення, адже подорожував ти землями Бога і став уособленням радості й переконаності для людей Бага, котрі зреклися всього, крім Нього, й спрямували серця свої до сього Двору, що осяяв блиском своїм усі царства й оросив їх вируючими водами сього Океану, які окропили й тебе самого, – Океану, що огорнув усе суще.
Ти дійсно збагнув, як важливо надавати допомогу Богові, й піднявся, щоб досягти сього силою мудрості й мовлення. Промов: Помагати Мені означає навчати Справі Моїй. То є суть, якою пронизані всі Скрижалі. Се незмінна заповідь Божа, вічна в минулому, вічна у майбутньому. Зрозумійте ж це, О ви, наділені проникливістю. Тим, хто переступив межі мудрості, не вдається дійти смислу підтримки Богові, як те сформульовано в Книзі. Промов: Побійтеся Бога й не сійте сім’я розбрату поміж людьми. Виконуйте те, що повелів вам Господь ваш, Всемогутній, Всевідаючий. Він, знаючи суть перемоги, передав її тобі словами, котрі ніколи не вдасться спотворити пустопорожнім фантазіям тих, хто нестямно блукає пустелею сумнівів.
О Ім’я Моє! Дозволь усьому сущому знову відпити сповна з сього келиха, що примусив здійматися моря. А відтак, розпали в серцях полум’яний вогонь, який запалав від сього багряного Дерева, щоби піднялися вони прославляти й звеличувати Ім’я Його серед послідовників усіх Віровчень.
До Нашого Престолу дійшли численні листи від тебе. Як вияв милості з Нашого боку Ми уважно прочитали їх і для кожного імені, на які ти в них послався, Ми відкрили те, що схвилює уми людські й змусить душі злетіти у височінь. Більш того, Ми неодноразово дозволяли тобі почути щебетання пташок райських і прислухатись до співу солов’їв, що в гущавині гілок виводять свої трелі. Так Перо Боже було приведено в рух на згадку про тебе, щоб міг ти научати людей силою сього висловлювання, якому за божественним велінням судилося стати виявленням знамення Його слави.
Благословенним є місце, де прозвучав гімн хвали Йому, і благословен слух, що почув надіслане з небес ніжної прихильності Господа твого, Всемилосердного.
Наставляй слуг Божих у тому, у чому Ми наставляли тебе, щоб могли вони утриматися від усього, що забороняє їм Книга-Матір. Хто вдається до вчинків, що сіють безлад поміж людьми, насправді далеко відхилився від допомоги Богу та Справі Його й у Скрижалі, призначеній Богом стати світанням всіх Скрижалей, залічений до заколотників.
Промов: Якби була на те наша воля, Ми посприяли б перемозі Справи сеї силою єдиного слова із Нашої присутності. Він поправді Всесильний, Всепідкоряючий. Був би то Божий намір, із лісів небесної могутності з’явився б дужий неприборканий лев із риканням, подібним до перекотів грому, що відлунюється серед гір. Оскільки ж Наше любляче провидіння перевершує все, Ми визначили, що цілковите торжество повинно досягатися з допомогою дару мови й переконування, завдяки чому Наші слуги по всій землі могли б прилучитися до божественного блага. Се лише знак Божої щедрості, якої вони удостоєні. Воістину, твій Господь Вседостатній, Найпіднесеніший.
Промов: Побійтеся Бога й уникайте вчинків, які б завдали жалю любим Моїм на землі. Так велить вам Перо се, зрушене Пером Слави на терені мудрості й істинного розуміння.
Передавай вітання Мої тим, чиї лиця віддзеркалюють сяйво Бага, а тоді перекажи їм слова сі, якими втішаються очі праведних. Слава Божа спочиває на тобі й на тих, хто міцно ухопився Проводу Божого, Відкривача віршів…
Утримуй жителів тих країв від зухвалих вчинків, від сварок, ворожнечі та від усього, що є джерелом прикростей. Гідним похвали в дні сі є праця на благо Справи. Якби ті люди, що домагаються певних цілей, присвятили себе навчанню Справі, усі жителі тих країв невдовзі одягнулися б в шати віри.
Якби хтось скуштував солодкості наведеного нижче уривка зі Скрижалі, відкритої на честь Набіля з Каїну, він одразу б усвідомив важливість такої допомоги: „Мова людини – то сутність, що намагається справити враження і потребує стриманості. Щодо її впливу, то він обумовлюється витонченістю, яка, в свою чергу, визначається безсторонністю і чистотою серця. Стриманість же має поєднуватись з тактовністю і мудрістю, як і заповідається у Святих Письменах і Скрижалях”.
О Ім’я Моє! Мова мусить мати проникаючу силу. Бо будучи позбавленою сеї якості, вона не матиме впливу. А її вплив залежить від духу, що є чистим, і серця, що є незаплямованим. Вона так само потребує стриманості, без якої слухач не зможе осягнути сказане, а скоріш чинитиме опір від самого початку. Стриманість же здобувається вплітанням у мову знаків божественної мудрості, якими сповнені священні Книги і Скрижалі. Якщо мова людини у суті своїй буде наділена сими визначальними рисами, вона виявиться надзвичайно дієвою й стане головним чинником у переродженні душ людських. Се положення верховного тріумфу й небесного панування. Хто його досягає, здобуває силу навчати Справі Божій й завойовувати серця й уми людей.
О Ім’я Моє! Денна Зоря мовлення, яскраво сяючи зі світання божественного Одкровення, пролила таке світло на Письмена і Скрижалі, що царство мовлення й верховні володіння розуміння тремтять від радості й захвату і випромінюють блиск Його світла, та все ж більшість людей перебувають у невіданні.
Тема допомоги й підтримки вже не раз проливалася і проливатиметься надалі з Пера Провидіння заради застереження друзів Бога не вдаватися до діянь, що можуть призвести до ворожнечі й сум’яття. На всіх і кожного з них покладається обов’язок невтомно відшукувати способи сприяння Божій Справі так, як Ми вже роз’яснили. Се лише знак Його виняткової милості, дарованої любим Його, щоб кожен з них міг досягти положення, описаного словами: „Хто оживляє душу, той воістину оживив усе людство”.
Скороминуще владування перебувало й перебуватиме надалі в тіні Сього положення. Його термін наперед визначений в Книзі Бога. Він і справді обізнаний з тим, що й проявиться силою могуття Його. Воістину, Він Могутній, Всепідкоряючий, Всесильний, Всевідаючий, Всемудрий.
Освячені душі мають зважити й осмислити в серцях своїх методи научання. З текстів дивних небесних Письмен потрібно їм заучувати висловлювання й цитати на різні теми, щоби в мові своїй могли вони повторювати, коли це доречно, божественні вірші, адже святі вірші сі є найсильнішим еліксиром, найвеличнішим і наймогутнішим талісманом. Дія їх проявляється настільки переконливо, що в слухача не виникне підстав для вагань. Життям Моїм клянуся! Се Одкровення наділене такою силою, що воно діятиме мов приваба для усіх народів і племен землі. Якщо на мить зосередитись і порозмислити, то доведеться визнати, що ні для кого не знайдеться і не може бути місця, куди б вдалося сховатися.
Кітаб-і-Аґдас відкрита у такий спосіб, що вона притягує й вміщує в себе всі божественно призначені Завіти. Блаженні ті, що вдумливо читають її. Блаженні ті, що осягають її. Блаженні ті, які роздумують над нею. Блаженні ті, що обмірковують її зміст. За своїм розмахом вона є настільки безмежною, що охопила всіх людей раніше, ніж вони встигли усвідомити її. Незабаром її верховна влада, її проникний вплив і велич її могуття будуть явлені на землі. Воістину, твій Бог є Всевідаючим, Всеобізнаним.
О Ім’я Моє! Прислухайся до Голосу Мого, що лунає від Мого Престолу. Він бажає повсякчас згадувати твоє ім’я, бо ти довів свою непохитність у звеличуванні чеснот Його серед людей. Твій Господь справді цінує відданість, коли вона проявляється в царстві творіння, і надав їй першорядного значення серед більшості похвальних якостей. Воістину, Він є Могутнім і Владним.
А ще знай, що Ми почули хвалу, мовлену тобою під час спілкування з Богом, Господом твоїм, Піднесеним, Благодатним. Великим, воістину, є блаженство, що очікує тебе, бо ти обмежив свої власні заняття на користь сеї непохитної, сеї могутньої й осяйної Справи. Благаємо Бога перетворити твій заклик на магніт, що притягуватиме втілення імен у світі існування, щоби всі істоти з доброї волі поспішили прислухатися до нього. Немає Бога, крім Нього, Піднесеного, Неперевершеного, Віковічно Благословенного, Величного, Найяснішого, Преславного, Прещедрого, Всевідаючого, Всеобізнаного.
Асл-і-Куллул-Хайр
(Слова Мудрості)
В Ім’я Бога, Піднесеного, Всевишнього.
Джерелом усього блага є віра в Бога, покірність владі Його та вдоволеність Його святою волею й бажанням.
Суть мудрості – страх Божий, трепет перед Його покутою та карою й усвідомлення Його справедливості й веління.
Суть релігії – засвідчувати явлене Господом і дотримуватись визначеного Ним у могутній Книзі Його.
Джерело всілякої слави – в прийнятті всього, дарованого Господом, і задоволення тим, що призначив Бог.
Суть любові для людини – прихилити серце своє до Коханого, зректися всього, опріч Нього, і не мріяти ні про що, крім бажаного для Господа її.
Справжнє пам’ятання – поминати Господа, Всехвального, і забути про все, крім Нього.
Істинна опора для слуги – займатися своїм фахом і слідувати своєму покликанню на світі сьому, міцно триматися Господа, не прагнути нічого, тільки Його благовоління, адже в Його Десницях – доля всіх слуг Його.
Суть зречення для людини – повернути обличчя своє до двору Господа, увійти в Його Присутність, споглядати Лик Його і бути свідком перед Ним.
Суть розуміння – свідчити про свою бідність, підкоритися Волі Господа, Повновладного, Милостивого, Всесильного.
Джерело відваги й сили – просування Слова Божого та непохитність у Його Любові.
Суть милосердя для слуги – переповідати благословення Господа його й дякувати Йому повсякчас і за будь-яких обставин.
Суть віри – малочисленність слів та безліч вчинків; той, чиї слова переважають над вчинками, нехай знає: воістину, смерть для нього краща за життя.
Суть справжньої захищеності – зберігати мовчання, бачити минущість речей та зректися світу.
Початок великодушності – коли людина витрачає свої статки на себе саму, свою сім’ю та на бідняків серед побратимів у Вірі.
Суть багатства – любов до Мене; хто любить Мене – володар усього сущого, хто ж не любить Мене, той дійсно належить до бідних і нужденних. Се те, що відкрив Перст Слави та Величі.
Джерело всякого лиха для людини – відвернутися від Господа свого й прихилити серце своє до всього, що є нечестивим.
Найпекучіший вогонь – сумніватися в знаменнях Божих, марно оспорювати явлене Ним, зректися Його й триматися спогорда перед Ним.
Джерело всього навчання – знання Бога, хай звеличується Слава Його, а сього не здобути інакше, як через пізнання Божественного Явлення Його.
Суть приниження – вийти з-під захисту Милосердного й шукати притулку в Нечестивого.
Джерело гріха – не вірити в Єдиного Бога істинного, довіряти чому завгодно, крім Нього, й уникати Повеління Його.
Істинна втрата – у того, хто змарнував дні свої в цілковитому невіданні про самого себе.
Суттю всього, Нами тобі явленого, є Справедливість, звільнення людини від марних прагнень та наслідувань, розпізнавання поглядом єдності славного творіння рук Його та споглядання всього сущого допитливим поглядом.
Так научили Ми тебе, явили тобі Слова Мудрості, аби став ти вдячним Господу, Богу твоєму, і тим прославився серед усіх народів.