Бахаї люблять свою країну та працюють задля її процвітання. При цьому вони дивляться на світ як на єдине ціле й узгоджують будь-які інтереси особистого, місцевого чи національного характеру з інтересами більшості представників людства. У світі, де країни й народи взаємопов’язані, прогрес кожного визначається загальним прогресом, і неможливо досягти сталого розвитку окремої частини суспільства, якщо нехтувати інтересами розвитку всієї людської цивілізації.
…не може ототожнюватися або порівнюватися з будь-яким з існуючих форм правління: ні з демократією, ні з автократією або диктатурою, заснованою на монархічному або республіканському принципі, ні з теократією.
Адміністративний Лад Бахаї — це система, яка не має аналогів в історії. Бахаулла у Своїх Писаннях сформулював його принципи й заснував його інститути; призначив людину, покликану тлумачити Його Слово, і наділив владою відповідний орган, метою роботи якого є розвиток і втілення в життя Його законоположень. Установлення Завіту й побудова Адміністративного Ладу — особливість Віри Бахаї, запорука її сили, захист від розколу й розпаду. Завдяки чітким настановам і передбаченим механізмам захисту Віри, що докладно викладені в Ученні й становлять невід’ємну його частину, бахаї змогли створити структуру, яку легко застосувати в усьому світі. Коли всі складові цього Ладу, усі передбачені в ньому інститути почнуть працювати на повну силу, він продемонструє свою здатність бути моделлю Нового Світового Ладу, який із часом охопить усе людство.
Світове Співтовариство Бахаї, фундаментом якого є Адміністративний Лад, не можна ототожнювати чи порівнювати з будь-якою з наявних сьогодні форм правління: ні з демократією, ні з автократією чи диктатурою, що базуються на монархічному або республіканському принципі, ні з теократією. Адміністративний Лад містить у своїй структурі окремі елементи, характерні кожній із форм правління, але не є копією будь-якої з них і не привносить у свій механізм притаманних їм недоліків. У цьому Ладі гармонійно поєднуються рятівні істини, закладені в кожній із цих систем, але при цьому залишаються недоторканними богодані заповіді, на яких він ґрунтується від початку.
Адміністративний Лад Віри Бахаї в жодному разі не повинен розвиватися як виключно демократичний за своїм характером, оскільки в цьому Одкровенні цілком відсутній головний принцип, на якому базується будь-яка демократія, — отримання владою мандата з рук народу. Сповнені молитовним духом, члени інститутів завжди й у всьому дотримують положень Писань і дослуховуються голосу своєї совісті; вони доходять суті справ общини й неупереджено зважують деталі кожного випадку, представленого на їхній розгляд, однак при цьому за ними залишається право прийняття незалежного рішення.
Водночас Адміністративний Лад Бахаї не слід розглядати як жорстку систему стримування необмеженого самодержавства чи вбачати в ньому одну з форм теократії з тієї простої причини, що обрані вірянами всього світу представники послідовників Бахаулли мають виключне право видавати закони з питань, не висвітлених у Писаннях Бахаї. Ні Хранитель Віри, ні будь-який інший інститут, крім Усесвітнього Дому Справедливості, не може прибрати на себе ці найважливіші повноваження чи зазіхнути на це священне право. Скасування інституту духовенства; закони, що підтверджують загальне право участі у виборах Місцевих і Національних Зборів і Всесвітнього Дому Справедливості; цілковита відсутність системи управління, у якій можливі виняткові привілеї, корупція та бюрократизм, свідчать про неавторитарний характер Адміністративного Ладу Бахаї та використання в ньому демократичних методів ведення справ. Неможливо, щоб цей унікальний Порядок, хоч яким тривалим не було його існування й широкою — сфера його впливу, переродився б коли-небудь на одну з форм деспотизму, олігархії чи демагогії.
