Всім, хто прийшов вшанувати
Вісника нової Зорі

Всесвітній Дім Справедливості
Жовтень 2019

A message from

THE UNIVERSAL HOUSE OF JUSTICE

on the occasion of the Bicentenary of the Birth of the Báb

Всім, хто прийшов вшанувати Вісника нової Зорі

Дорогі друзі,

Поміркуйте з нами. Кожного разу, коли у світі з’являється божественний Вихователь, Постать, Чиє вчення буде формувати людські думки та дії упродовж прийдешніх століть, чого б ми очікували у такий драматичний та бурхливий момент?

Поява кожного такого Вихователя, як написано у Священних текстах великих світових релігій, стає вирішальною подією, котра рухає цивілізацію вперед. Духовний поштовх, який кожен з них надав упродовж історії, дозволяв розширювати межі людської співпраці від клану до племені, до міста-держави і потім до нації. І кожен із цих великих Вихователів обіцяв, що у свій час з’явиться інша божественна Постать, на чий прихід треба очікувати і Чий вплив реформуватиме світ. Не дивно, що прихід Баба, Чиє Нhttps://bicentenary.bahai.org/the-bab/message/ародження два століття тому назад ми наразі вшановуємо, дав початок безпрецедентному бродінню в країні, де Він був народжений. Момент Його появи, подібно до появи всіх таких Постатей, прискорив вивільнення потужних духовних сил, але відбулось це без супроводу жодними видовищами. Замість цього у скромному перському помешканні пізно ввечері відбулась бесіда поміж богословом та Його молодим Господарем, упродовж якої Господар повідомив, що Він є Обіцяним, божественним Вихователем, якого шукав Його гість. «Поглянь уважно, – зауважив Він, – Чи можливо, щоб передреченою Людиною був хтось інший окрім мене?» Саме Цю молоду людину, Баба, ми визнаємо Тим, Чий прихід – по завершенню періоду в тисячу років – пролив світло божественних настанов на людський світ.

З цього першого моменту почали розгортатися всі подальші події. Писання Баба рясно лилися з Його Пера, розкриваючи глибокі істини, спростовуючи марновірство, котре панувало у Його часи, спонукаючи людей розпізнати значущість того часу, суворо засуджуючи лицемірство їх лідерів та закликаючи світ до шляхетних норм поведінки. «О люди землі!, – проголошує Він у одній із своїх головних книг, – Воістину, сяюче Світло Бога з’явилося серед вас, … щоб направити вас на такий спосіб життя, що веде до миру та, милістю Божою, вивести вас із темряви на світло та на цей широкий Шлях до Істини». Його вплив поширювався з надзвичайною швидкістю, сягаючи за межі Персії. Спостерігачі були однаково вражені, як швидким зростанням кількості Його послідовників, так і їхніми вчинками неперевершеної мужності та відданості. Розповіді про життя Баба – стрімку дугу злету, яку воно описало, та трагічну драму, котра стала його завершенням – спонукали допитливі душі подорожувати до Персії та дізнаватися більше, а також надихнули на низку мистецьких творів на честь цієї Особистості.

Яскравість світла Баба здається ще більш сліпучою у порівнянні з темрявою соціального середовища, в якому Він з’явився. Персія XIX сторіччя була далека від тих славетних днів, коли її цивілізація викликала заздрість світу. Повсюди панувало невігластво; безглузді догми не викликали сумнівів; нерівність підживлювалася неприборканим хабарництвом. Релігія, основа процвітання Персії в минулому, стала тілом, позбавленим її оживляючого духу. Кожен наступний рік приносив поневоленим масам лише розчарування та безнадію. Пригнічення було повним. І тоді, подібно до весняної зливи, прийшов Баб, щоб звільнити та очистити, викорінити звичаї свавільної епохи, які цілковито зачахли та вичерпали себе, і змити з очей прах, котрий закривав очі тим, хто був засліплений ілюзіями. Але Баб мав особливу місію. Він прагнув підготувати людей до близької появи Бахаулли – другого з поміж Світил-Близнюків, Якому судилося долею принести людству нове світло. Саме до цієї теми Він повертався знову і знову. «Коли Денна Зоря Бахаулли пишно засяє над горизонтом вічності, – наставляв Він своїх послідовників, – вам належить постати перед Його Престолом».

Таким чином Баб і, ще з більшою величчю, Бахаулла осяюють суспільство та епоху, оповиту пітьмою. Вони ознаменували новий етап соціальної еволюції – етап об’єднання всієї людської родини. Духовна енергія, яку Вони вивільнили у світ, вдихнула нове життя у кожну сферу починань, наслідки чого явно спостерігаються у тих перетвореннях, що вже відбулися. Матеріальна цивілізація незмірно просунулась вперед; досягнуто вражаючих проривів у науці та технологіях; ворота до накопичених людством знань широко відчинені. Та принципи, встановлені Бахауллою для піднесення та прогресу суспільства та заради того, щоб покінчити з системами панування та ізоляції, отримали широке визнання. Поміркуйте над Його Вченням про те, що людство – це один народ, що жінки рівні чоловікам, або про те, що освіта повинна бути загальною і що розважливе дослідження істини має переважати над химерними припущеннями та упередженістю. У всьому світі більшість людей нині погоджується з цими фундаментальними цінностями.

Тим не менш, аргументи на противагу цим цінностям, раніше обмежені периферією суспільної думки, також відроджуються у суспільстві, як нагадування про те, що ідеали вимагають сили духовної відданості щоб бути непорушно встановленими. Бо одна справа – визнати щось у принципі, але зовсім інша – сприйняти це всім серцем, і ще важча – переформувати суспільство у спосіб, котрий надає цьому колективне вираження. І саме це є метою громад, що з’являються повсюди у світі, і котрі за взірець беруть Вчення Бахаулли. Ці громади прагнуть фокусувати світло цього Вчення на хронічних проблемах, котрі дошкуляють суспільству навкруги них; вони розробляють програми практичних дій, які спираються на духовні настанови. Це громади, які виступають за освіту, як дівчаток, так і хлопчиків за будь яких обставин; котрі підтримують розширену концепцію поклоніння, що включає роботу у дусі служіння; котрі орієнтуються не на власний інтерес, а на духовні прагнення як невичерпне джерело мотивації; і котрі сповнені рішучості рухати вперед трансформацію особистості і суспільства. Вони прагнуть бути причиною одночасно духовного, соціального та матеріального прогресу. І перш за все, це громади, які вирізняються як поборники єдності людства. Вони цінують багатство різноманіття, представленого усією світовою родиною, при цьому відстоюючи точку зору, що визначення себе як члена людської раси має перевагу над будь- яким іншим самовизначенням та будь-якими іншими зв’язками. Вони підтверджують необхідність глобальної свідомості, яка виникає від спільної турботи про добробут людства, і вони вважають всі народи землі духовними братами та сестрами. Не задовольняючись простою належністю до таких громад, послідовники Бахаулли докладають постійних зусиль, щоб запросити однодумців долучитися до них у пізнанні того, як втілити Його Вчення у життя.

Це підводить нас до суті наших міркувань. Питання, що постає, складне та вимагає відвертості. У світі є багато справ – благородних та таких, що викликають захоплення, і вони виникають з конкретних планів; кожна з них має свої достоїнства. Чи є Справа Бахаулли лише однією з поміж них? Або ж вона всеохоплююча, така, що втілює найвищі ідеали всього людства? Врешті решт Справа, яка має стати джерелом постійної справедливості та миру – не для однієї місцини чи одного народу, але для всіх місць та всіх народів – повинна бути невичерпною, повинна володіти небесною життєздатністю, котра дозволяє їй долати всі обмеження та охопити всі виміри життя людства. Зрештою, вона повинна мати силу трансформувати людське серце. І тоді, подібно гостю Баба, давайте уважно подивимось. Хіба не володіє Справа Бахаулли саме цими якостями?

Якщо вчення, котре приніс Бахаулла, це те, що дозволить людству просунутись до найвищого рівня єдності, тоді кожному слід шукати правильну відповідь у своїй душі. Безліч людей, які визнали Баба, були покликані до героїзму, та їх чудесний відгук увічнений в літописах історії. Тож нехай кожен, хто усвідомлює в якому стані нині знаходиться світ та які стійкі пороки псують життя його мешканців, прислухається до заклику Бахаулли до самовідданого та непохитного служіння, що є героїзмом у нинішню епоху. Що ще врятує світ, як не зусилля незлічених душ, кожна з яких робить благоденство людства своєю основною, переважаючою справою?

[Підпис: Всесвітній Дім Справедливості]